Вечір вже добігав до кінця, а чоловіка вдома не було. Я йому телефонувала, але слухавку він не брав, і я вже стала не на жарт хвилюватися, чи не трапилось щось, адже це була 20-та річниця нашого шлюбу. Я приготувала вечерю, і чекала, поки Іван прийде з роботи, та його все не було. Так я і заснула біля тої вечері з телефоном в руках, а Іван прийшов аж зранку, і відразу пішов в свою кімнату складати речі. – Що ти робиш? – перелякано питаю. – Хіба не бачиш? Збираю речі і йду від тебе, – спокійно відповів мені Іван
Щоб купити новий телефон і зробити сюрприз чоловікові, я відкладала гроші цілий рік. Яка ж я була щаслива, коли принесла коробочку з новим телефоном, і уявляла, як зрадіє
Сестра мені зателефонувала у вівторок, і сказала, що вона приїде на вихідні в село. Я відразу зрозуміла, про що йтиме мова, адже нещодавно не стало нашої мами, заповіту вона не залишила, тому очевидно, що розмова стосуватиметься спадщини. Суботи я чекала з осторогою. Ми завжди з сестрою добре жили, і я не сподівалася, що вона отак відразу за спадщину візьметься. Але вирішила, що вже буде як буде
– Ярославо, нам серйозно поговорити треба, – сказала мені сестра по телефону. Я відразу зрозуміла, про що йтиме мова, адже нещодавно не стало нашої мами, заповіту вона не
Не встигла Марія додому приїхати, а її діти вже тут як тут. Доньки бігають, столи накривають, невістка мамою називає. Марія заробітчанка, вже років 15 гарує в Італії, проте її заробітків ніде не видно, діти навіть ремонт в її хаті не зробили, не те, що якісь новобудови звели. А все тому, що вони на мамині гроші живуть
– От ти, Анно, на заробітках не була, а хата он у тебе яка велика, – каже мені з заздрістю сусідка Марія, яка перед Великоднем з Італії у
Ми з Василем прожили 25 років, доньку нещодавно заміж видали. Вона живе окремо, а ми з чоловіком самі залишилися в нашій хаті. Василь останнім часом і справді дуже дивно себе поводить, він пізно приходить з роботи і відразу йде спати, інколи і жодного слова до мене не промовить. Але я все це списувала на втому і на роботу. Про іншу жінку я і подумати не могла. Виявляється, вже село про це гуло, а мені ніхто, крім тітки Василини, не наважився це у вічі сказати
– Яка ж ти красуня, Маріє! – стала мене якось вихваляти на зупинці моя сусідка, тітка Василина. – От скажи, і чого твоєму чоловікові не вистачає, що він
Після того, як син з невісткою практично вигнали мене на вулицю, у мене не було іншого виходу, як за порадою невістки їхати за кордон. Для заробітків я вибрала Німеччину, бо добре знала німецьку мову, і в мене там була знайома, до якої я і поїхала. Їхала я з безвиході, а життя піднесло мені неабиякий сюрприз. Я прибирала в квартирах і будинках, бралася за всі роботи, щоб лише швидше грошей заробити, а в підсумку мені ще дуже пощастило
– Вибач, мамо, але ти з нами жити не можеш. Ліля проти, – опустивши голову, сказав мені син. Було видно, що йому самому незручно, бо ж я його
Поверталася я в Італію в повному сум’ятті, бо сват запропонував мені зустрічатися. От тільки ми не розуміли до кінця, як все правильно зробити, адже я ще хотіла попрацювати в Італії, щоб закінчити будинок, який я почала будувати. Проте, ми зідзвонювалися з ним часто, і він постійно говорив, що чекає на мене. Все було б добре, але я мала необережність поділитися з подругою своїм щастям
У мене була подруга Ніна, яка потім стала ще й моєю кумою. Але після того, як вона зі мною повелася, мені важко повірити у жіночу дружбу, і все
Так склалося, що я в передпенсійному віці залишилася без роботи, а нову не могла знайти. Жили ми з мамою вдвох в селі, і жили за її пенсію і продукти з городу. Тому я і наважилася попросити щось на свята у дітей, бо грошей не було навіть для того, щоб ковбасу купити і в кошик покласти. Та донька мені відмовила, а потім і син повторив її слова, мовляв, грошей самим не вистачає, а йому сім’ю треба годувати. Я все розумію, за кордоном гроші з неба не падають, але хіба ж я багато прошу? Всього трошки смаколиків передати мені і бабусі на свято, щоб на душі веселіше було. Такого сумного Велокодня, як той, я не пам’ятаю. Ми посвятили в кошику яйця і паску, обійшлися без ковбаси, але мені прикро було, що маючи двох дітей в скрутну хвилину ніхто не допоміг
– А ви що, нам з бабусею навіть не передасте гостинців на Великдень? – питаю я у доньки по телефону. – Мамо, нам самим ледве вистачає, – скаржиться
Наближався ювілей чоловіка, ми мали святкувати його 45-річчя, і я помітила, що Василь весь час ходить якийсь сумний, думає постійно про щось. Але я вирішила, що це перед святом у нього такий меланхолічний настрій, проте я помилилася. Коли від мене пішов чоловік, я ще рік свято вірила, що він до мене повернеться, тому навіть після офіційного розлучення і після того, як він став жити з іншою жінкою, я не поспішала викидати ті його речі, які ще залишилися
– Якщо ти втратиш свій шанс, ти дуже про це пошкодуєш, – сказала мені подруга, яка покликала мене у Францію. А я розгубилася, і просто не знаю, як
Коли моя донька виходила заміж, і попередила мене про це всього за кілька тижнів, я не знала, що мені робити, звідки брати гроші на весілля, і саме тоді мені допоміг Антоніо, який дав 5 тисяч євро. Донька добре про це знає, і навіть завжди говорила, що дуже вдячна йому, але коли дійшло до діла, вона показала своє справжнє ставлення, бо не хоче, щоб італієць, з яким я живу, і який так нам допомагає, приїжджав до мене
Коли моя донька виходила заміж, і попередила мене про це всього за кілька тижнів, я не знала, що мені робити, звідки брати гроші на весілля, і саме тоді
Я була на заробітках і в Італії, і в Греції, і скажу, що в Італії таки легше гроші заробити. Спочатку я поїхала до подружки в Грецію, і там пів року працювала. Зарплата там була наполовину менша, ніж я потім в Італії заробляла. Старалася я так заради того, щоб житло нам купити, але невістка зіпсувала всі мої плани, добре, що хоч онуки потім віддячили мені за все
Я була на заробітках і в Італії, і в Греції, і скажу, що в Італії таки легше гроші заробити. Спочатку я поїхала до подружки в Грецію, і там

You cannot copy content of this page