А чи не забагато для неї – аж 1500 євро? Вона нам ніхто, – заявив мені мій чоловік, коли дізнався, що я збираюся поїхати до колишньої невістки не лише з гостинцями, але і гроші їй дати. – Внуки нам теж ніхто? – задаю уточнююче запитання. – Внуки – то інша справа. Ти їм он скільки гостинців везеш – і одяг, і іграшки, і смаколики. Цього буде цілком достатньо, – каже чоловік. Я спочатку не розуміла, чому чоловік так проти, щоб я гроші невістці давала, але потім з’ясувалося, що він машину нову запримітив
– А чи не забагато для неї – аж 1500 євро? Вона нам ніхто, – заявив мені мій чоловік, коли дізнався, що я збираюся поїхати до колишньої невістки
А ти думала, що і грошей заробиш, і сім’ю збережеш? – питає мене зовиця. – Так поки ти в своїй сонячній Іспанії ласувала цитрусовими, і грілася на сонечку, тут теж відбулися маленькі зміни, – каже. Так вийшло, що я приїхала додому без попередження, і просто ошелешена тими “маленькими змінами”, які побачила. На моєму подвір’ї повним ходом господарює сестра мого чоловіка, а cам чоловік тимчасово проживає у іншої жінки в сусідньому селі
– А ти думала, що і грошей заробиш, і сім’ю збережеш? – питає мене зовиця. – Так поки ти в своїй сонячній Іспанії ласувала цитрусовими, і грілася на
У всіх на Різдво приємні сюрпризи, а у мене таке трапилося, що я навіть не уявляю, що тепер робити. Чоловік мій захотів розлучатися, і не тому, що він мене розлюбив, а тому, що так захотіла його бабуся. Скажете – нісенітниця, я теж так подумала спочатку, але справа занадто серйозна. Бабуся пообіцяла, що перепише свою шикарну трикімнатну квартиру в центрі міста на Павла, але виставила умову – перед тим він має зі мною розлучитися
У всіх на Різдво приємні сюрпризи, а у мене таке трапилося, що я навіть не уявляю, що тепер робити. Чоловік мій захотів розлучатися, і не тому, що він
Ніна тримала в руках кілька тисяч євро, стояла жінка на роздоріжжі, бо не знала, куди їй іти – додому, чи відразу до сина їхати. – То ви вже вирішили, куди поїдемо? – запитав водій, який розвозив заробітчанок по домах. Ніна його попередила, що ще не вирішила, за якою адресою вона поїде, але зараз уже таки треба приймати рішення. – До сина поїду, – нарешті таки каже Ніна. – Ви хоч йому зателефонуйте, попередьте, – порадив водій. – А навіщо попереджати, якщо мама з купою грошей їде, – сказала інша заробітчанка, яка теж їхала в цьому бусі
Ніна тримала в руках кілька тисяч євро, стояла жінка на роздоріжжі, бо не знала, куди їй іти – додому, чи відразу до сина їхати. – То ви вже
Посиділа свекруха у мене трохи більше двох годин, а далі стала збиратися. Я дивлюся на неї, чекаю, коли ж вона дасть обіцяні гроші. – Ой, ледь не забула чого прийшла, – спохватилася мама чоловіка і пішла до сумки, яка стояла в коридорі. Яким же було моє здивування, коли вона витягла з гаманця аж тисячу гривень. На моєму обличчі відразу можна було прочитати все, але я промовчала. Тисячу гривень, вона це серйозно? Що за ці гроші можна купити двом дітям? Хіба цукерки
– Марино, мама сьогодні до нас прийде, можеш приготувати обід? – каже мені мій чоловік. Я ствердно кивнула, хоча, чесно кажучи, візити свекрухи я не люблю. Приймаю її
То ти лише по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку Аліну. І вона, абсолютно не соромлячись, каже – що так, їй потрібні гроші, мінімум тисяча євро. Вони з подругами зібралися їхати на Різдво у Париж. – Ти ж казала, що тобі квартира потрібна. Якщо ти так тринькатимеш гроші, то житло для тебе ми ще не скоро придбаємо, – кажу. – Мамо, ну що ти починаєш. Ти – моя мама, і ти зобов’язана мене забезпечувати, – заявила Аліна
– То ти лише по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку Аліну. І вона, абсолютно не соромлячись, каже – що так, їй потрібні гроші, мінімум тисяча
Ігор час від часу телефонував матері, але швидше для годиться, щоб не бути поганим сином, і навіть не пам’ятав, коли востаннє навідувався до неї в гості. Для мами у нього завжди не було часу. І ось, після розлучення, він зрозумів, що саме мама є єдиною близькою для нього людиною, тому запропонував матері переїхати до нього
Ігор давно відчував порожнечу. Йому було п’ятдесят, і, здавалось би, все в житті вже було: робота, квартира, достаток. Але цього було недостатньо, щоб відчути повноту життя. Ігор не
Це ти, мамо, в усьому винна! Навіщо ти переконала Людмилу їхати на заробітки? Тобі що, грошей було мало? А тепер немає ні грошей, ні сім’ї, – плачеться мій син Ярослав. Невістка моя, Людмила, втнула такий номер, що навіть важко щось сказати. Вона приїхала з заробітків з кругленькою сумою грошей, і відразу до своєї матері чкурнула, а сину моєму заявила, що розлучатися буде. Тепер він вважає мене винною в тому, що його сім’я розпалася, бо швидше за все, невістка до нас вже не повернеться
– Це ти, мамо, в усьому винна! Навіщо ти переконала Людмилу їхати на заробітки? Тобі що, грошей було мало? А тепер немає ні грошей, ні сім’ї, – плачеться
Нарешті, мамо, ти слухавку взяла! Останнім часом до тебе і не дозвонишся. Ти що, забула гроші відправити, чи водіїв на цьому тижні не було? – замість привітання каже мені моя дочка Марина. Я на хвилинку замовкла, бо обдумувала, як би це правильніше подати їй інформацію. – Марино, водії були, все з ними гаразд, я ж тобі одним із них сумку з продуктами передала, – кажу. – Ну. Тоді в чому справа? Де гроші? Ти ж знаєш, що мені до кінця місяця треба внести щомісячний платіж по кредиту, інакше в мене машину заберуть, – каже донька
– Нарешті, мамо, ти слухавку взяла! Останнім часом до тебе і не дозвонишся. Ти що, забула гроші відправити, чи водіїв на цьому тижні не було? – замість привітання
Рахувала гроші я три рази, і таки щоразу переконувалася, що не вистачає тисячі євро. Я не могла збагнути – куди вони поділися? Мало ж бути 20 тисяч, а є лише 19, і хоч плач. В голові у мене прокручувалося безліч думок, я пригадувала усі до найменших дрібниць події минулого дня. Вибір, хто міг взяти ці гроші, був невеликий: дочка Ірина, син Михайло, Галина, подруга моя, або я сама їх десь загубила
Рахувала гроші я три рази, і таки щоразу переконувалася, що не вистачає тисячі євро. Я не могла збагнути – куди вони поділися? Мало ж бути 20 тисяч, а

You cannot copy content of this page