op

– Тату, треба ще 500 доларів, – радісно щебече Аліна, улесливо посміхаючись батькові. – Так я наче все оплатив, доню, – здивовано каже Руслан, але без зайвих запитань

– Поїхали, Христино, до мене зі мною у відпустку. Не пошкодуєш точно! Село у нас красиве, курортне, та люди величезні гроші платять для того, щоб до нас потрапити,

– Не приходь, мамо, нас вдома не буде, – ображено каже донька. – Доню, мені треба лічильники перевірити, – вигадую я на ходу причину, щоб потрапити до доньки.

– Ти повинна приїхати на Різдво, у нас до тебе справа є, – заявила мені нещодавно донька по телефону. Сказала вона це таким беззаперечним тоном, що я не

Після того, як не стало мого чоловіка, я залишилася сама в своїй двокімнатній квартирі. І тепер саме через цю квартиру я маю проблеми з донькою і зятем. Моя

– Ти диви, яка синьйора власною персоною до нас завітала! Що, приїхала позловтішатися? Забирайся звідси! – Галина вийшла з хати і стала так голосно кричати, що, здається, почули

– Василю, а де Зоряна? Де діти? – Ольга вийшла з буса, який привіз її аж під саму хвіртку, і не могла зрозуміти, де дочка, чому її зустрічає

– Якби ви себе так не жаліли, і на заробітки поїхали б, то у нас зараз фінансових проблем би не було, – заявив мені зять. – У вас

– Сама вибирай, Олено – будемо розлучатися і майно ділити, чи вже якось так доживатимемо? – ошелешив мене мій чоловік по приїзду. Я в цьому році трохи швидше

Я завжди була скромною людиною. Виховувала своїх дітей в скромних умовах, без розкошів, але завжди намагалася забезпечити їм усе необхідне. Мій син, Олег, коли виріс, вибрав собі дружину