op
– Михайле, а де гроші? Тут не вистачає 3 тисячі гривень, – питаю я у свого чоловіка, бо ще кілька днів тому я перераховувала гроші у нашому сховку
            	
	
    
    
– Це і справді не серйозно, мамо, – картає мене мій син. – Ну що таке в наш час 50 євро? Хіба це гроші? – каже. – Гроші,
            	
	
    
    
– Подарунок має бути дорогим, не кожного разу у моєї мами ювілей, тому ми купимо їй телевізор, – вирішив мій чоловік за нас обох. – Тетяно, ти ж
            	
	
    
    
Перед самим моїм весіллям з’ясувалося, що мені нема де жити, бо будинок, в якому я зараз живу, моя старша рідна сестра приватизувала на себе, і вона проти того,
            	
	
    
    
– Я не буду цього робити, мамо, ну що ти собі таке придумала? Який ще зошит з витратами? – каже мені донька. Марині не сподобалося те, що я
            	
	
    
    
– Та нам ніхто не вірить, що у нас мама заробітчанка, і що вона нам нічим не допомагає, – каже мені невістка за столом. А я дивлюся на
            	
	
    
    
– Великий будинок для тебе однієї? Мамо, сама подумай, чи це тобі треба? У тебе ж діти є! – картають мене мої сини, а їхні дружини їм допомагають.
            	
	
    
    
– Ти маєш мене пробачити, адже ми – сім’я, і кожен може оступитися. Вона для мене нічого не означає, для мене найважливішими в житті є ти і наша
            	
	
    
    
– Мені цього вже не треба, я не хочу заміж, – говорила Світлана всім своїм давно заміжнім подругам, у яких вже давно були сім’ї і дорослі діти. У
            	
	
    
    
Всі чудово пам’ятали, як гучно Василь йшов від дружини. Одружилися вони дуже молодими, щойно їм по 20 років виповнилося, у них це було перше кохання. У Марії Василь
            	
	
    
    









