Всі чудово пам’ятали, як гучно Василь йшов від дружини. Одружилися вони дуже молодими, щойно їм по 20 років виповнилося, у них це було перше кохання. У Марії Василь був першим коханням, і у Василя нікого, крім Марії, не було.
Родом вони були з одного села, одружилися і стали жити разом з батьками Марії. Василь наче прижився в зятях, теща з тестем його любили і поважали, в усіх справах з ним радилися. В щасливому шлюбі у них народилося дві донечки.
Разом, спільними зусиллями вони збудували доволі великий будинок. в якому всі разом і жили. Василь був добрим господарем і зразковим сім’янином, так що багато людей їм заздрило.
А коли дівчата виросли, старша донька заміж вийшла, а молодша лише була на виданні, село облетіла новина – у Василя в місті є інша жінка, і Марія про це дізналася.
Цікаві жіночки гадали – вижене Марія зрадливого чоловіка чи не вижене? Але справа вирішилася зовсім по-іншому. Одного недільного ранку до їхніх воріт під’їхала автівка, з якої вийшла доволі красива пані. Було помітно, що вона при надії.
Сусіди вже стали виглядати з-за огорожі, що то далі буде, а далі вийшов Василь з валізами, сів в машину, і тільки його і бачили. Де він, і що з ним – ніхто не знав. А Марію на цю тему боялися зачіпати, бо було видно, що їй і досі боляче.
Майже 20 років не було Василя, а тут стали його бачити сусіди, що він, як і колись, крутиться біля хати Марії, і так виглядає, що живе, а отже, повернувся і вона його прийняла.
Марія і сама не уявляла, що все може ще так скластися, але доля вже як напише, то нічим не зітреш. Василь, після того, як пішов з сім’ї, одружився з своєю Ларисою, у них синочок народився.
Чи був щасливим Василь у тому шлюбі – Марія не знає, але нещодавно не стало Лариси, і оскільки вони жили в її квартирі, то Василь вирішив піти звідти, а житло залишити своєму 20-річному сину.
Марію він сам відшукав, і чесно про все їй розповів, що зараз опинився в такій ситуації, що не знає, що й робити йому. А потім, так само прямо і чесно запитав, чи не хотіла б вона з ним знову зійтися.
– Знаю, Маріє, що не заслужив я твого прощення, і зрозумію, якщо вкажеш мені на двері. Але сама подумай, у нас дві доньки є, все ж ми не чужі одне одному – давай зійдемося, і будемо нашим дітям допомагати, – запропонував Василь.
– От у дітей я і спитаю, перш ніж тобі відповідь дати, – вирішила Марія.
– Мамо, це ваше з татом життя, і вам вирішувати, що робити, – винесли свій вердикт дорослі доньки, у яких вже самих давно були свої сім’ї. – Але якщо зможеш, то пробач, так воно і жити легше.
Марія все добре обдумала і прийняла чоловіка назад. Свій 60-річний ювілей вона вже святкувала в сімейному колі, разом з Василем, доньками, зятями і внуками. А також запросила вона і сина Василя, адже він – рідний брат для її доньок.
В селі ще довго обговорювали цю новину, судили Марію, але вона ні про що не шкодує, як би не було, але тепер у неї є велика дружна родина, і це на даний час головне.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
