Софія слухала свою подругу, і начебто, вона правду говорила, бо 500 євро, а це 20 тисяч гривень, не такий уже і поганий подарунок, але з сестра була переконана, що Софія подарує молодятам ключі від квартири, тому була відверто засмучена і навіть не приховувала свого розчарування
– Ти нікому нічого не винна, повір. Своїй похресниці ти зробила гарний подарунок, а те, що вони квартиру хотіли – то лише їхня справа, – розраджувала зажурену Софію
До сватів ми мали їхати в неділю, а в п’ятницю донька мене в місто покликала, попросила з нею по магазинах походити. Ми вибрали Лілі гарну літню сукню, і вона наполягла на тому, що і мені треба щось купити. Я відмовлялася, бо найдешевша сукня в тому магазині коштувала 2 тисячі гривень, але донька наполягла на тому, щоб я приміряла декілька суконь, а потім вона взяла і купила мені одну з них, ту, що на її думку, мені найбільше підійшла. Та це ще були не всі сюрпризи, коли я прийшла додому, то побачила в своїй сумочці 5 тисяч гривень. Я відразу здогадалася, чиїх рук це справа, і набрала доньку
– Мамо, батьки Вадима нас в гості до себе запросили, так що готуйся на цю неділю, – каже мені донька. Я вдаю, що все добре, а сама місця
Я сподівалася, що Надійка, як молодша, залишиться жити біля мене, тому я стала всі зароблені гроші вкладати в свій будинок. Але Надії не подобалася ідея жити в селі, вона теж захотіла квартиру в місті. І зараз я збираю гроші для того, щоб придбати їй житло. Але у мене ця справа рухається повільно, бо Надія ніде не працює, і живе практично за мої заробітчанські гроші
– То, виходить, ти, Надійко не мене провідати, а по гроші прийшла? – питаю я свою молодшу доньку, а вона без зайвої скромності каже, що так. – Мамо,
Не було Матвія в селі кілька років, вона навіть не знала його номера, щоб йому зателефонувати. А тут він приїхав. Галина набралася сміливості і пішла першою просити в нього пробачення. А він наче весь цей час чекав цієї зустрічі, бо жодним словом не став картати її, а лише сказав: “Моя Галинка прийшла”. Було Матвію і Галині уже за сорок, коли у них народився первісток. А через рік і другого спадкоємця Галина чоловікові подарувала
– Ну що, Галино, як у тебе справи? Бачу, що груша у тебе в цьому році рясно зродила, а ти ж хотіла її зрубати, – каже сусідка. Галина
В неділю я покликала батьків мого майбутнього зятя до себе, бо весілля на носі, а ми так до кінця все і не обговорили. Тому я спеціально для цього приїхала з Греції, де я працюю останніх 14 років. – Свахо, ну що ви таке кажете? Як це – гроші навпіл? Хіба ми з чоловіком з своїми зарплатами можемо рівнятися до вас, заробітчанки? – каже мені сваха, а я сиджу, дивлюся на неї, як вона за моїм столом уминає все підряд, і просто не знаю, що їй на це відповісти
– Свахо, ну що ви таке кажете? Як це – гроші навпіл? Хіба ми з чоловіком з своїми зарплатами можемо рівнятися до вас, заробітчанки? – каже мені сваха,
Все змінилося тоді, як Степан перестав їздити за кордон. Роботу і вдома він знайшов, тільки став заробляти значно менше, та ще й вдома щодня у дружини під носом крутиться, їсти просить. А Дарина до такого не звикла, адже всі ці роки чоловіка більше вдома не було, ніж він був, зате гроші були. А зараз все навпаки – чоловік вдома постійно є, а грошей нема. Бачив Степан, що у них в сім’ї не все добре, тільки не розумів до кінця – в чому справа. А якось запросив його в неділю кум до себе
– Краще б ти, Степане, додому йшов. Ти не думай, я тебе не виганяю, але знаю твою Дарину – не солодко мені буде, як вона дізнається, що ти
Наприкінці вечора Наталка вже зібралася йти додому, але раптом зупинилася, і витягла з сумочки яскравий конвертик. – Ось, на, візьми, ледь не забула. Це – тобі подарунок від синьйора Роберто. Він просив мене вручити його тобі на твій день народження. Ліда аж ніяк не очікувала, що син синьйори Анни, яку вона доглядає, крім того, що платить їй щомісяця зарплату в тисячу євро, ще зробить їй такий подарунок. Вона з цікавістю заглянула в конверт, там було дві тисячі євро, і записка: “Дякую, Лідо. Ти белла”
– Мамо, ми так і думали, що ти святкувати нічого не збираєшся, тому ми тобі дітей залишимо, а самі поїдемо на вихідні відпочивати з друзями на озера, –
За столом ще сиділи люди, які прийшли провести в останню путь старого Остапа, а тепер донька з сином влаштували в батьківській хаті поминки, а заодно і розборки – з ким тепер має жити їхня мама. – А чого б, тобі, Іване, не переїхати тепер до мами і не жити з нею? – каже Ольга. – Ти тепер вільний, маєш багато часу, то й можеш собі дозволити жити поряд з мамою. – Ольго, а тобі що заважає це зробити? Ти живеш сама, діти давно роз’їхалися, будинок у тебе великий – ти взагалі можеш взяти маму до себе
– А чого б, тобі, Іване, не переїхати тепер до мами і не жити з нею? – каже Ольга. – Ти тепер вільний, маєш багато часу, то й
Леся допивала свою уже холодну каву на кухні у сестри, і до кінця ще не розуміла, яке рішення вона має прийняти. Нещодавно Ярослав зробив їй пропозицію, яку вона, можна сказати, чекала все своє життя. Але вона змушена відмовити, бо донька проти, щоб мама чужого чоловіка додому приводила
– Не варто навіть думати, така пропозиція на вагу золота, – повчає Лесю сестра. – От сама подумай, тобі 65 років, життя прожила, а щасливою так і не
Тарас відразу пішов в свою кімнату. Батьківська квартира хоч і була невелика, всього дві маленькі кімнати, та чоловік знав, що звідси його не виженуть, бо це батьки – вони завжди все розуміють і все прощають, не те що його дружини – спочатку одна вигнала, а потім і інша. – Ой, синочку, а я казала тобі, що не добре ти вчинив, коли від Марини пішов, вона ж тебе так любила, з біди витягла, а ти її на іншу проміняв. Тепер от і до тебе бумеранг прилетів, – голосила Галина, коли побачила свого сина у себе на порозі з валізами
– Ой, синочку, а я казала тобі, що не добре ти вчинив, коли від Марини пішов, вона ж тебе так любила, з біди витягла, а ти її на

You cannot copy content of this page