op

– Я приїхала по свою онучку, – заявила мені свекруха. Я дивлюся на неї, бо не розумію, чого вона в неділю з самого ранку до мене прийшла, невже

– Маринко, ти хороша, а мій Орест не той, за кого себе видає, так що будь обережна, – попередила мене мама мого майбутнього нареченого, коли я прийшла до

Про свій приїзд з Італії я доньку попередила заздалегідь, і тому не розумію, як могло таке трапитися, що вдома я застала свого колишнього чоловіка. Сказати, що я була

– Може, мамо, в чомусь ти і права, але зрозумій і мене: ти – моя мама, а він – мій батько. Я вас обох люблю, і не можу

– Мамо, я ж тобі гроші висилала. Як ти могла все брату віддати? – в розпачі кажу я, бо я приїхала і зрозуміла, що вдома за чотири роки,

– Не пара вона тобі, добре дивися, синку, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха Ігорю. То був перший раз, коли я прийшла до них в гості знайомитися.

– Ми до тебе, мамо, через дві області їхали, а ти кажеш, що грошей не даш. Ми ж на тебе сподівалися, – каже мені моя донька, а я

– Е ні, Михайле, так не буде, – кажу. – Треба було нам розлучатися, коли я пропонувала, ще 15 років тому. А тепер ділитися з тобою усім, що

– Христино, ти? Оце так зустріч! Як же я давно тебе не бачив! – сплеснув руками Олег і відразу вибіг із своєї дорогої автівки. Він не йшов, він

– Тобі, Мирославе, вирішувати, – каже Софія. – Але ти – молодий чоловік, у дітей своє життя, а тобі про себе треба думати. Тамара, як і ти, вдова,