Головна

Oks

Декілька днів тому я до свого сина з невісткою в гості ходила. Побачила його біля кафе з якоюсь незнайомою жінкою. Підійти я до них посоромилася, а коли побачила, що він їй квіти подарував, то швиденько пішла додому. На порозі мене зустріла невістка, вона була щасливою, посміхалася, а я не знала, як їй зізнатися в усьому. Вона мені розповідала, що їй пощастило з чоловіком, у нього тепер більша зарплата буде і він не ночуватиме вдома, а я не знала, як їй сказати про зраду
Життєві історії 0
Єдиний син мій досить вдало одружився. Так, дуже вдало, як вважаю я. Моя невістка, хоча сама родом з села, але дуже розумна та мудра жінка, а що вже
Чоловік від Ірини пішов, ще як діти були зовсім малі. Йому байдуже було до них всіх, він сказав, що кохає і спокійно пішов до іншої. Ірині дуже важко було. Були такі часи, що лише одні макарони пісня і крупи їли, взуття одне носили по декілька років, хоч воно й діряве було. Але найбільше Ірина не хотіла розповідати своїм рідним про своє життя, багато років від них свою бідність приховувала. Я лише зараз зрозуміла чому
Життєві історії 0
З подругою дитинства Іриною я не бачилася чимало років. Ми після навчання роз’їхалися, доля розлучила нас. Але я ніколи її не забувала, адже ми гарно дружили, весь час
Одного разу чоловік мені подзвонив пізно ввечері, я його якраз з роботи чекала, насмажила котлет, картоплі відварила. А Степан мені каже, що додому приїхати не зможе, затримується на роботі, але переночує у нашої спільної подруги. Ольгу я знала багато років, але й подумати не могла, чим це обернеться для мене
Життєві історії 0
Ось останнім часом я дуже багато думала, але навіть не знаю, як тут бути зараз, нічого на думку не спадає. Можливо ви дасте мені слушну пораду, бо від
Сьогодні ввечері мама мені дзвонила, плакала, вона зараз в Миколаєві живе сама. Я довго слухала її, а потім згадала подругу свою. Вона нещодавно в Німеччину поїхала і маму свою стареньку з собою взяла. Мама дуже не хотіла їхати на чужину, хотіла в Миколаєві залишитися, та подруга збрехала їй, сказала, що скоро вони повернуться назад. Мама її стала речі збирати, улюблену хустинку свою взяла. Як же моя подруга шкодує тепер про свій вчинок
Життєві історії 0
Зараз ми з чоловіком і двома дітьми живемо в Івано-Франківську, я після шлюбу перебралася жити в квартиру до Дмитра, адже тут він мав своє житло. Сама я родом
Як сина не стало, ми з батьком взялися допомагати невістці з онуками. Я Валентину дуже шкодувала, давала їй гроші навіть на хліб. Невістка надякуватися не могла, адже ми з чоловіком усе6 робили для них. Вже рік відтоді минув і я задумалася, якісь сумніви закралися в мені. Валентина тепер дуже дивно поводиться і я не знаю чи правильно ми робимо, що усі гроші їй віддаємо
Життєві історії 0
На превеликий жаль, три роки тому мого єдиного сина не стало. Після того його дружина, моя невістка, з онуками моїми просто сіли мені на шию, як би дивно
Я в селі свою хату залишила, господарство продала і поїхала в місто до сина глядіти їх дитину, щоб невістці краще жилося, вона могла навчатися, працювати і відпочивати. Та поступово Ольга звалила на мене всю хатню роботу, я й сама не помітила, коли стала служницею для найрідніших людей. Я чекала, що вони будуть вдячні мені, цінуватимуть мою працю, та тепер дуже складну ситуацію маю лише
Життєві історії 0
Так склалося, що я – мама сина, свекруха для його дружини, своєї невістки. Зізнатися щиро, я ще давно вирішила для себе, що буду добре ставитися до своєї невістки,
Ольгу свекри ніколи не любили: ні батько чоловіка, ні мати так і не змогли її прийняти в родину свою, хоча єдиного сина мали. Важко Ользі було змиритися з цим. Як вона до матері чоловіка добре не ставилася, але та відверталася від неї і все. А коли вже свекруха лежачою була і Ольга єдина її доглядала, лише тоді вона причину сказала невістці і вона дуже гіркою була
Життєві історії 0
Коли Ольга ще несла своїй свекрусі тарілку теплого борщу, згадувала ті роки, як їй нелегко жилося з батьками свого чоловіка. Свекри Ольгу зовсім не любили, вони так і
Коли мама сказала, що заповість свою хату моїй рідній сестрі, я сказала, що не проти, адже ми з чоловіком живемо у Львові, добре заробляємо, а жити в селі я й не збираюся. А коли прийшла додому – заплакала. Багато років минуло відтоді, мама злягла і я думала, що вона збагне свою помилку, зміниться, зрозуміє, що завинила перед мною. Та як гірко я помилилася: – Тепер старенька на твоїх плечах лише буде, голубко моя
Життєві історії 0
Ходжу я поміж деревами в зимовому маминому саду, яблука гнилі під ногами валяються і нікому вони не потрібні тепер, ніхто їх не збирав. А які ж вони були
Я пізно вийшла заміж, в 40 років. Ми з Олегом відразу стали батьками. Та роботу я свою не залишала, адже дуже добре там заробляла. Я тоді ще не думала, що якраз саме моя велика зарплата і зруйнує моє сімейне життя
Життєві історії 0
Народилася та виросла я в небагатій сім’ї, тому вирішила для себе, що робитиму все, щоб мати гідне життя, адже в цьому багато залежить від нас. Тому так вийшло,
Син привів до матері знайомити невістку майбутню. Ольга дуже зраділа, що тепер матиме й доньку, та наречені повідомили, що святкувати нічого не будуть, часи зараз непрості. Лише згодом мати дізналася, що весілля таки буде, лише їх з батьком ніхто не запросив
Життєві історії 0
В житті дуже часто буває, що все готовий дітям своїм віддати, останній кусень хліба, заради них лише й живеш. А на старості років дуже розчаровуєшся, та вже пізно,

You cannot copy content of this page