У шлюбі мої батьки разом жили 23 роки, а 5 років тому вони розлучилися. Життя після розлучення у них склалося по-різному. Тато мій не одружувався більше і жив щасливо, а от мама вийшла заміж вдруге і мені її дуже шкода
Розпочати хочеться з того, що я вже досить багато років живу окремо від своїх батьків, маю вже свою власну сім’ю та дітей, проте до цих пір за них
Минулих вихідних донька мені телефонувала, сказала, що в неї багато справ і просила мене, щоб я з онуками посиділа. Я постійно до доньки і зятя бігаю, в них прибираю, готую і з дітьми сиджу. А цього разу відмовила Поліні спокійно, кажу – ти там вирішуй все сама, як хочеш, а я вдома залишаюся, з батьком разом хочемо провести вихідні. Наша донька дуже образилася на мене
На сьогоднішній день мені 57 років. Я вже бабуся ще не стара, правда, зовсім, але мабуть погана дуже для своїх найближчих рідних людей. Справа в тому, що нещодавно
Вже всі рідні знали, що влітку у мене буде весілля. Ми з Романом мали одружитися давно, та він просив почекати трохи, щоб він гроші зібрав, і щоб в мене була гарна біла сукня, про яку я мріяла завжди. Тоді в нас зовсім не було грошей, просити в батьків я не хотіла, тому погодилася з ним. А нещодавно Роман спакував одну сумку і сказав, що поїде по документи, які потрібно нести до РАЦСу. Я до вечора його чекала, та він не приїхав, а потім взяла телефон і стала набирати його знову і знову, але він не відповідав. Лише згодом прийшло дивне повідомлення
Майже три роки тому я познайомилася з Романом. Ми тоді ще навчалися, це були наші молоді студентські роки. Він приїхав з іншого міста вступати. З Романом ми познайомилися
10 років тому я раніше повернувся з роботи, теща у нас була. Вона сказала, що подивиться за дітьми і я пішов дружину зустрічати з роботи. Довго стояв під офісом, потім вийшла Тетяна, як до неї під’їхав великий чорний джип, з якого до моєї дружини вийшов якийсь незнайомець з букетом квітів. Я дуже здивувався і став дивитися, що буде далі
Я у шлюбі зі своєю дружиною живу вже чимало років. Перші роки ми взагалі жили досить таки добре, я був щасливим у нашому шлюбі. Але згодом наше сімейне
Коли ми з Ольгою познайомилися, мені було 68 років, а їй – 55. Ми тоді зустрілися в санаторії, багато спілкувалися, частенько зустрічалися, коли повернулися додому. Свого житла у мене немає, я в тітки живу, тому Ольга запросила мене жити разом в своїй квартирі. Та наше щастя тривало недовго – через тиждень на порозі з’явилися її дві доньки. Розмова у нас дуже серйозною була
Так вийшло, що три роки тому я познайомився з однією жінкою. Зазначу лише тут вам відразу, що ми з нею вже давно немолоді люди. Мені зараз вже 68
У племінника мого скоро буде весілля, вже вся родина готується. Великого святкування не буде, лише найрідніші і найближчі люди посидять в кафе, але й зібралося люду ледь не п’ять десятків. Я вирішила, що ми з чоловіком 5 тисяч гривень подаруємо, хоч нам зараз важко, але ж це близька людина мені. А от сестра моя Іванка своєму синові дуже крутий подарунок приготувала, та я думаю, що не всі зацінять його
Я, правду кажучи, зовсім не розумію твого вчинку. Ось ти даруєш своєму синові на весілля не квартиру, а просто ключі від квартири, виходить, я не уявляю як так.
Мама Олени багато років в Іспанії працювала, заробила там чимало євро, купила квартиру, ще й відклала трохи. А коли донька заміж вийшла, то продала свій дім, щоб донька з зятем мали де жити. А тепер вона працює біля доньки та іноді ходить до неї ночувати, от якраз після цього зять став поводитися дуже цікаво
Звісно, до прикладу, твоя мама, звичайно, дуже хороша і добра людина, але вона постійно у нашому житті, куди не глянь, скрізь вона! – мовив нещодавно чоловік 29-річній Олені.
Моя знайома майже ровесниця мені, ну невеличка різниця між нами, а виглядає Дарина майже, як мама моя. Вона дуже швидко постаріла, постійно у неї проблеми з грошима, на життя не вистачає, щоразу скаржиться мені. Та я вважаю, що вона сама в усьому винна, у неї причина лише одна
Звісно, ти на мене не ображайся, але мені таки здається, що ти зовсім неправа! – якось я сказала відверто своїй подрузі Лесі. – Ти так зарозуміло говориш про
Я лише нещодавно дізналася, що зять з донькою і дитям в Карпати їдуть, у відпустку зібралися. Я аж плакати хотіла, адже мені про це не сказав ніхто. Виходить, матір-пенсіонерка вже не потрібна нікому, а я колись дім свій продала через них. З донькою ледь розмовляю, а з зятем і бачитися не хочеться, але ж ми в одній квартирі живемо
Можливо, не всі зрозуміють, але я своєму зятю одяг перу вже шість років, вечері готую, сорочки прасую, а він зі мною так повівся, що я й не очікувала
Моя бабуся мені постійно говорила, ще як я маленькою зовсім була, щоб я ніколи не хвалилася нічим людям, а особливо родині. Просила, щоб я завжди лише скаржилася, як погано живу, навіть тоді, коли все чудово у мене. І я б ніколи не здогадалася, чому вона мене так вчила, лише тепер до мене дійшло
Ще добре дуже я пам’ятаю ті далекі роки, коли мене в дитинстві моя бабуся завжди навчала: мовляв, якщо щось хороше в житті у тебе трапляється – не говори

You cannot copy content of this page