Головна

Oks

Одного вечора, коли діти вже спали, Роман дружині сказав: – Наталю, нам треба з тобою серйозно поговорити. Наталя здивувалася. – Щось трапилося, любий? У нас проблеми якісь? – Ні, нічого поганого. Просто я помітив, що ти змінилася дуже, перестала ходити в салони краси, на фітнес, ти вже не та, що була колись, коли ми одружилися, я не розумію цього
Життєві історії 0
Сьогодні дев’ята річниця весілля, дев’ять років шлюбу, — подумала Наталя, дивлячись на відображення у дзеркалі. — Дев’ять років, як я вийшла заміж за Романа. Мені вже зараз тридцять
В той день ювілей був у мене – 55 років. Я родичів запросила та сина з дружиною. Вечір був добрий, всі розмовляли, веселилися, а потім, коли я глянула на руки невістки, засмутилася дуже. Всі мене запитували в чім справа, навіть син цікавився, чому я мовчу, але я не хотіла нічого говорити, бо розуміла, що можу зруйнувати його сім’ю
Життєві історії 0
Я ніколи не мріяла про якусь принцесу для свого сина. Я мріяла, щоб він знайшов ту, з ким він завжди зможе залишатися самим собою — ту, хто побачить
Коли дружина вийшла з декрету, теща стала сама сидіти з нашою донькою з ранку до вечора. Ми з Людмилою на роботі були, часу було мало, але дуже вдячні були її мамі за це. Та якось Людмила повернулася додому сумною: – Андрію, мені потрібно тобі щось розповісти. Мама моя хоче змінити все і нам це обійдеться дуже дорого
Життєві історії 0
Я ніколи не забуду той день, коли побачив свою маленьку доньку вперше, коли дружина показала знімок фахівця, тоді вона мені й повідомила, що ми скоро станемо батьками. Її
Привіт, мамо! З Петром і Павлом тебе! Вибач, що пізно, ми тут святкуємо. Ти ж знаєш, що я Петрівна. До тебе не приїхали, бо свекруху саму залишити не можу, вона нам такий накрила стіл, старалася дуже, – подзвонила Галині донька. – З Петром і Павлом, доню. А я? А моя вечеря? Я так чекала тебе. – Не починай, мамо, вічно ти не задоволена. Я тут святкую, давай, у мене гості, часу не маю на тебе. Галина не могла повірити в те, що донька навіть не приховувала, що їхати в село не хоче. Весілля Софії, якому колись дуже раділа мати, дуже змінило її життя
Життєві історії 0
Галина зараз не чекала від Софії нічого особливого. Лише того, щоб її донька до неї хоч іноді приїжджала. Не з подарунками, їй нічого не потрібно — з порожніми
Олено, доню, як ви там? Чому не телефонуєш? – подзвонила Надія доньці в Німеччину. – Ой, мамо. Вибач, стільки справ, стільки всього. Тут так важко, стільки паперів, навчання. Я ледве сама справляюся. – А як же я? – несміливо запитала Надія. – Ти ж казала, забереш до себе і мене. – Мамо! Ну що ти таке говориш? Я тебе люблю. Але куди я тебе тут заберу? Ми ж тут самі ще не звикли і не справляємося. Я ледве дітей сама тягну. Тут такі ціни на житло, такі вимоги до пенсіонерів. Ти ж розумієш, мені й так дуже важко одній. Я тебе не потягну і мову їх ти вже не вивчиш тут
Життєві історії 0
Лише зараз Надія зрозуміла, що останнім часом вона не могла знайти спокою в душі, було там дуже важко. Вітер вив на вулиці, а листя танцювало свій останній осінній
Не хвилюйся, доню. Усе влаштуємо. У мене є хата. Продамо її, докладемо до твоїх грошей, і купим двокімнатну квартиру. Будемо жити разом. Втрьох, – заспокоювала Марія свою доньку, коли та повідомила, що з чоловіком вони розлучилися і їй ніде жити. Так і зробили – хату продали, квартиру купили та стали жити всі разом. Та дуже швидко Олена зустріла Олега і він покликав заміж її, але житла в нього немає
Життєві історії 0
Кожен куточок цієї старенької хати зберігав давні спогади, що не піддаються часу, – тут Марія виростила свою доньку, переживала молодість, сміялася і плакала. Та з моменту, як Олена
Орися про зраду дізналася несподівано. Ні, їй не чужі люди це донесли, про це їй розповів сам її чоловік. Кирило все розказував, як було, а Орися сиділа і мовчки слухала його. Колись, коли вона була молодою, вона б розвернулася і пішла б, а зараз розуміла, що потрібно пробачити – пробачити заради дитини, заради сім’ї. І все наче добре у них було, стали жити ще краще ніж раніше, а потім про все дізналася рідня
Життєві історії 0
Якби Орисі хтось колись сказав, що вона залишиться з чоловіком після зради, вона б ніколи в житті в це не повірила б. Ніколи. А сьогодні. Вона миє підлогу,
Того дня мати чоловіка повернулася з магазину, вона купувала продукти, адже в холодильнику зовсім пусто було. Коли вона зайшла на кухню, я взялася їй допомагати розбирати речі. Відразу за нами зайшов мій свекор, відкрив сумку, дістав шампунь і відразу мені дав: – Тримай, Антоніно, це тобі. Я була здивована, а свекруха розсердилася дуже
Життєві історії 0
Ось тепер стою біля дзеркала, тримаючи в руках шампунь “для тонкого волосся”, і думаю: це я така нерозумна, чи це доля у мене така? Бо щось у моєму
Слухай, синку, що ж ми будемо з нею робити? Вона ж зовсім змінилася. Лежить цілими днями і нічого не робить. А за що її до фахівців маємо везти? – Марія якось підслухала розмову свого чоловіка з сином. Вона засмутилася, бо 15 років, коли працювала за кордоном, гроші усі віддавала сім’ї. З Португалії привезла для себе лише купу призначень і рекомендацій від фахівців, адже хоч мала лише 50 років, але давно вже не було сил. Сподівалася, що вдома рідні підтримають її, а вийшло так, що тепер залишилася тут нікому не потрібною
Життєві історії 0
Марія сірими очима, повними порожнечі, дивилася через брудне вікно автобуса, як світ живе собі своїм життям, поряд так багато людей, які навіть не помічають її смутку. Це був
Був ранок, субота. Наталя прибирала, відкрила шафу і в речах свого чоловіка, серед його футболок, побачила парфуми. Вони були нові та дорогі, видно було, що ніхто ще не користувався ними. Жінка дуже здивувалася, бо її день народження минув, свекруха не користується парфумами, а для тещі чоловік ніколи б не купив би таких дорогих. Тоді що вони тут роблять? Павло ще довго щось розповідав, виправдовувався і дружина забула про цей випадок скоро. Рівно до того дня, коли Наталя в кишені чоловіка знайшла шматок дивного документа
Життєві історії 0
Якби не спека і запашний аромат лаванди, який лінивим серпанком завис у квартирі, Наталя б не полізла до шафи з речами Павла. А якби не полізла — можливо,

You cannot copy content of this page