Головна

Oks

Коли батьків наших не стало, я хотіла їх хату відразу продати, хоча нас з їх будинком розділяє лише паркан, але сестра просила не спішити, сказала, що в неї інший план є. А, через деякий час, її донька розлучилася, її залишив чоловік і вона з дитиною до матері повернулася. Все б нічого було, та якось мені Ольга моя телефонує. – Хай моя донька в батьківській хаті з дитям трохи поживе, у нас місця не вистачає, а ти там за нею трішки, будь ласка, приглянь. Звісно, я пошкодувала родину, з усім погодилася. Та дарма я це зробила
Життєві історії 0
Ми з моїм чоловіком Олегом купили хорошу земельну ділянку біля моїх мами й тата по-сусідству від них і з роками побудували там хату. Навіть розповідати не буду, чого
Олена Іванівна в свої 72 роки відчула, що самопочуття її погіршується, самій багато речей стало важко робити і мати вирішила, що пора зробити вибір між трьома невістками, хто ж має доглядати її. А в нагороду вже зараз хотіла залишити квартиру одній з дружин своїх синів, щоб потім не було суперечок між ними. Вона вирішила нікому не розкривати свій секрет, а стала по черзі невісток закликати до себе на чай. Першою прийшла, звісно, старша невістка Марина
Життєві історії 0
Олена Іванівна все життя своє була жінкою впертою та принциповою. Але й життя було у неї досить таки важким, але вона ніколи не скаржилася, не вміла, завжди сподівалася
З Миколаєва в Чехію ми приїхали в минулому році. Я одна з дітьми, дуже важко було спочатку, я себе заспокоювала, що це тимчасово, скоро в рідні стіни повернемося. Та згодом влаштувалася на роботу, квартиру в оренду знайшла і діти звикли до школи, що найбільше порадувало мене. Але не встигло й три місяця минути, як ми відправилися за кордон, як з Миколаєва стали дзвонити мені мама і тато. – Ти казала, що повернешся скоро – то давай повертайся
Життєві історії 0
Ми з дітьми переїхали до Чехії ще в минулому році. Це був дуже важкий період для нас усіх. Вдома було неспокійно і я почала розуміти, що найближчим часом
Людмила пообіцяла, що маму на старості років до себе забере, ось і прийшла ця старість. Донька вмовила Ніну все кидати і їхати до неї, а коли мама продала господарство своє і хату, то перебралася в порожню квартиру своєї доньки, адже та тоді якраз вирішила поїхати в Італію на заробітки. Все просила матір трохи зачекати її, обіцяла швидко повернутися, але дуже затягувалося з цим
Життєві історії 0
Вже багато років Людмила жила власним життям у місті. Вона мала там роботу, життя йшло помірно. В місто переїхала Людмила ще після навчання, там і будувала своє життя,
Багато років тому Анну залишив чоловік, пішов до іншої, молодшої за не ї, вона така красива та безтурботна була, що здавалося, що з нею він от точно вже буде щасливим. Одружився вдруге, так гарно вони жили: хороша зарплата, квартиру згодом купили і побудували будинок. Рік за роком минали і життя Олександра різко змінилося
Життєві історії 0
Олександр весь час вважав себе дуже успішним чоловіком. Він працював у досить великій компанії, мав стабільну зарплату, хорошу репутацію серед колег та навіть власний автомобіль. Здавалося, його життя
Вже коли моєму свекрові було 82 роки, то чоловік мене перед фактом поставив, що його батька ми маємо до себе забрати, адже в його сестри однокімнатна квартира, а в нас – власний дім. Чоловік весь час говорив – “ми” те, “ми” се, “ми” його заберемо, “ми” його доглянемо, бо це наш обов’язок. Та, врешті, це все лягло лише на мої плечі, бо чоловік вдома мало буває, а коли приходить, то втомлений відпочивати йде. Мій свекор дуже важкий, йому навіть піднятися важко, тому мені дуже нелегко приходиться з ним. Зараз став таким вередливим та вибагливим, що я ради дати не можу йому. І, знаєте, якби це ж була хоч рідна людина, а це – чужа. А ось родичі батька чоловіка виявилися хитрими людьми
Життєві історії 0
За своїм характером я людина дуже спокійна, тому іноді мені в житті буває дуже важко, бо я не можу ні слова впоперек комусь сказати, щоб на мене не
Дійшло вже до того, що коли я приходжу з магазину з продуктами, свекруха перша завжди риється в тих пакетах і шукає цінники та чеки, щоб знати що та за скільки я купую. Я спочатку старалася мовчати, адже ми в її квартирі живемо, але потім просто стала викидати ті чеки ще відразу, як з магазину виходжу. Але їй це не сподобалося дуже
Життєві історії 0
Вже після весілля моя свекруха покликала нас жити до себе. Я, якщо бути вже чесною, то й не хотіла зовсім цього, але вона живе одна в великій трикімнатній
Усе почалося з маленької дрібниці, яка спочатку здалася мені незначною. Я, одного разу, просто взяла телефон чоловіка, хотіла там щось глянути, але, випадково, побачила там дивне повідомлення, від людини, яку я не знала. Я себе вмовляла не читати його, бо ніколи в речах чоловіка не рилася і вважала це недобрим. Але, цього разу, моя цікавість взяла гору, наче магнітом тягнуло відкрити його. Та краще б я цього не робила
Життєві історії 0
Мені важко сьогодні, як ніколи раніше, хоча я все робила для того, щоб усім навколо мене добре жилося, але, в цей час, зовсім забула про себе. Та хоча
Після розлучення Олена з Андрієм все ніяк не могли поділити квартиру між собою, це виявилося каменем спотикання, адже кожен вважав, що має більше право на неї. Та Олена мала де жити, адже вона іншого з квартирою собі швидко знайшла, тому воліла її швидко продати за будь-які гроші. А Андрій вважав, що квартира має залишитися йому, адже більше не має де жити
Життєві історії 0
Андрій та Олена познайомилися багато років тому ще під час навчання в університеті. Вони були ще зовсім молодими, енергійними та впертими, людьми, які прагнули в майбутньому багато чого
Коли чоловік Марини почав працювати на державній роботі і мало заробляв, але хотів будувати кар’єру, вона працювала перукарем. Розуміючи, що справи у них геть недобрі, Марина працювала з ранку до ночі, до неї й додому люди приходили і ще брала роботу на вихідні. А коли Данило став більше заробляти, то вже по-іншому співав. – Зараз все на мені тримається, я працюю один, тому одягу нового собі місяців 3 не купуй, сама собі волосся стрижи, не ходи на манікюр, лише синові купуй все необхідне
Життєві історії 0
Марина, як лише вийшла заміж, поїхали з чоловіком жити до столиці. Вони обоє з бідних сімей, тому на якусь допомогу родини навіть не могли розраховувати, на жаль. В

You cannot copy content of this page