Oks

— Тарасе, мама попросила допомогти їй з оплатою стоматолога. Їй самій зараз не вистачає семи тисяч гривень. Я подумала, що можемо переказати з нашого спільного рахунку, а наступного

— Марто, ти тільки не роби з цього сімейну виставу. Будинок оформимо на Романа, мою квартиру продамо, частину грошей вкладемо в майстерню, а я переберуся до вас. Тут

— Мамо, ти тільки не клади слухавку, добре? У нас знову все зійшлося в один день. Власниця квартири чекає оплату до вечора, у Павла затримали гроші за підробіток,

— Мамусю, тільки прошу, не засмучуйся через дрібниці. Сьогодні такий день, усі хвилюються, місця вже розписані. Ти посидиш ось тут, в куточку, добре? Звідси теж усе видно. Андрій

— Лесю, тільки не починай одразу сердитися. Марина поживе в нас приблизно місяць. Я вже сказав, що кімната нагорі вільна. Їй зараз треба трохи спокою, тому прошу тебе:

— Соломіє, ми добу в дорозі, а ти поставила перед нами саму кашу? Я думала, хоч котлети будуть, салат якийсь, домашня випічка. Ми ж не щодня до тебе

— Мамо, я довго пояснювати не буду. У суботу приїду з Максимком. Нам треба десь пожити. Підготуйте кімнату, а тітка Ганна нехай поки перебереться на кухню. Там диван

— Олено, а де той сливовий джем, який ти влітку варила? Не ховай від мене їжу, я ж не щодня до вас приходжу. Лідія Василівна вже втретє за

— Оксаночко, тільки не сердься. Я сьогодні документи підписала. Бабусину квартиру оформила на Сергія. Йому зараз треба ставати на ноги, думати про майбутнє. А ти в мене самостійна,

— Галю, та ти подивися, яка тераса вийшла! Я б там від ранку до вечора сиділа. А кухня яка світла! Ти вже була всередині після ремонту? Сімдесятишестирічна Галина