Oks

— Мамо, а де ж той новий телевізор, який я привезла минулої суботи? Ми ж замовляли великий екран, щоб тобі було зручно дивитися улюблені передачі, — розгублено запитала

— Тамаро Яківно, це дитяча ванночка Артема. Він у ній купається щовечора, це його особиста річ, — розгублено, але з прихованим обуренням мовила Олена, дивлячись на літню жінку.

— Де ж поділися всі наші дорогі продукти, які ми з таким трепетом та любов’ю пакували і везли сюди майже через усю країну?! — обурено вигукнула Софія, різко

– Ну і часи настали, – з гіркотою у голосі мовив Назар, зручніше влаштувавшись за кухонним столом та тримаючи у руках паперовий пакет зі свіжою випічкою. – Зараз

— Ти знову сюди прийшла без попередження, доню, — видихнула Наталя, кидаючи мокру від дощу парасольку на полицю в передпокої. — Я ж неодноразово просила: якщо збираєшся зайти,

— Софіє, виручи до зарплати, будь ласка! — благально попросила зовиця Марина. — Пральна машина раптом потекла, майстер назвав таку шалену суму за ремонт, що простіше вже нову

— Маріє Іванівно, я ваші філіжанки з розписом переставила на саму верхню полицю, куди й рукою ледь дотягнешся, а на їхнє місце поставила наші з Романом горнятка —

— Світлано, ну ти ж прекрасно розумієш, що моя мама не справиться сама. Отож вирішено: продаємо твою заміську дачу — і все, це питання остаточно закрите, — Дмитро

— Ти взагалі розумієш, що ти робиш, Марино?! — різко кинула сусідка й давня знайома родини Надія Петрівна, жорстко примруживши очі й перетнувши поріг квартири без жодного запрошення,

— Поки це квартина не буде переписане на мою маму, я звідси не рушу ні на крок! Можеш хоч усю поліцію міста викликати, мені тепер абсолютно байдуже! Максим