Російські загарбники у Маріуполі надягають на місцевих мешканців білі пов’язки, щоб українські захисники плутали їх з росіянами, таким чином вводять в оману наших Героїв.
Джерело: Азов.
Дослівно: “Окупанти вдягають на мешканців Маріуполя білі пов’язки, щоб українські захисники плутали їх з росіянами.
За свідченнями місцевих мешканців росіяни вводять в оману цивільних громадян, пов’язуючи їм білі пов’язки – ніби-то як розпізнавальний знак цивільного населення”.
Деталі: В Азові наголошують, що таким чином путінська армія ховається за простими цивільними людьми, наражаючи їх на додаткову небезпеку, чим демонструє свою підлість та підступність.
Адже добре відомо, що білими пов’язками окупанти визначають своїх власних військових. Біла пов’язка на руці – один із розпізнавальних символів окупантів, тому вони й вдаються до подібного роду провокацій.
Джерело – Українська правда.
Фото – скріншот відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна