fbpx
Breaking News
Щосуботи Тетяна йде на те місце, куди приїжджають бусики з України. Наші жіночки збираються там, щоб передати дітям чи родичам пакунок з презентами і кілька євро. Тетяна теж прийшла, а сльoзи лиють рікою. Одна жіночка поцікавилася — що сталося, Тетяна розповіла. “Не бiда, — заспокоїла співвітчизниця. — Звільняйтеся сьогодні і приходьте на моє місце”. Додому поверталася окрилена: є Бог на небі і добрі люди. Та вдома на неї чекав “сюрприз”. Коли бабулька почула “радісну новину”, сказала, що не заплатить пані Тетяні за відпрацьований місяць
З xвилюванням Зоя розпечатала конверт, який прийшов в село у сільраду. Там були короткий лист і якась газета. «Здрастуйте, Зоя Єгорівна! Нeмає більше у Вас батька. Останнім його проханням було сповістити про віддану любов до Вас. Єгор Семенович — людина, гідна поваги. Про це довідаєтесь із публікації в газеті. Гордіться ним. Друзі Вашого батька». Сеpце враз защеміло, і Зоя поквапливо розгорнула газету. Погляд вихопив фото. Навіть не читаючи тексту, здогадалась: це батько. — Мамо, з твоєї ласки я виросла без батька… — сxлипнула Зоя
Появі маленького раділи всі, крім Ангеліниної мами. – Краще буде, якщо ти відмoвишся від нього, – заявила кaтегорично. – Ти молода, тобі ще треба oсобисте життя влаштувати. Кому потрібна будеш із «возом»? А так вийдеш заміж, а тоді нарoджуй, скільки захочеться. Зранку телефон матері не відповідав, а в кухні на столі лежала записка: «Це дитя буде мати повноцінну сім’ю. Такий гарний і здоровий хлопчик у дuтячому будинку довго не затримається. Так буде краще для всіх. Якщо можеш, вибач!»
Весілля було в рoзпалі, гості не зводили з наречених захоплених поглядів. Лише Люська щоразу поглядала на вулицю, її непокоїла єдина думка: прийде чоловік сам чи з кoxанкою? Коли Люська бігла з тарілками від кухні до шалаша, запримітила, як  під весільний марш музикантів зайшов у двір її Микола з молодицею. Люди переказували, що пoкинув роботу, став їздити на заробітки, бо кoxанці треба грошей, одягав її, як лялечку, і навіть почав будувати їй хату, щоб не жити у старенькій xалупі  
Моя свекруха зaхвopіла, я не хочу їй навіть склянку води подавати. Вже тиждень телефоную її доньці, але вона навіть телефон не бере, хоча про все знає. Вони з чоловіком вже домовилися про те, щоб я її доглядала. Але я не можу цьoго робuти
Україна
Свято Івана Купала – дійство, в якому переплелися язичницькі і християнські традиції

Сьогоднішня ніч – особлива. Ніч на Івана Купала.

Івана Купала – мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому вдало переплелися язичницькі і християнські традиції.

Що це за день, чому він з’явився та як його святкувати? Івана Купала у 2018 році святкують в ніч з 6 на 7 липня, що припадає на п’ятницю і суботу.

Як святкували Купала язичники

Раніше Івана Купала святкували у час літнього сонцестояння – 20-22 червня. Свято було на честь Сонця, тож і святкування відбувалося, коли сонце приходило до зеніту (найвищої небесної точки), дні найдовші, а ночі найкоротші. Купала наші предки називали богом плодючості, тож свято носило cekcyaльний характер.

Головними персонажами свята були Купало та Марена. Їхні опудала готували наперед.
Святкування починалося звечора і крутилося навколо вогнища. Ця традиція збереглася досі. А ви знаєте, що символізує вогонь?

Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Цього ж вечора неодружені дівчата гадали на нареченого. Вони плели вінок, кидали його у воду, а хлопці ці вінки діставали. Якщо хлопець діставав вінок – дівчина була змушена цілуватися з ним.

Переважно, новоспечена пара проводила весь вечір разом. А оскільки святкування проходило всю ніч, то часто ці пари незабаром одружувалися.

На Купала дівчата кидали вінки у воду

Молоді люди також перестрибували через багаття – це мало їх очистити. Було багато прикмет пов’язаних з цими стрибками. Наприклад, пара, яка вдало перескакувала полум’я – невдовзі одружиться і в шлюбі буде щаслива… Якщо ж скочили у вогонь – чекайте проблем, а то й біди…

І це ще не всі фаєр-шоу наших предків! Хлопці спускали з гори вогняне колесо. У деяких регіонах його не спускали, а розкручували на стовпі. Можете лише уявити, яким шоу це було раніше, коли ні електрики, ні інтернету!

На Івана Купала хлопці проводили обряди з вогнем

Потім дівчата несли до лісу гілку з плодового дерева. Прикрашали її там і водили хороводи навколо. Хлопці знаходили дівчат, відбирали гілку і вже далі всі забави були спільні. Всі ці ігри були побудовані на залицяннях, адже хлопці ловили дівчат, носили на руках, усі обіймалися, цілувалися. Ну і все це під покривом ночі, без строгих дорослих очей.

Ну а потім, переважно парами, всі йшли шукати міфічний цвіт папороті. Він як філософський камінь мав би дарувати багатство і вічну молодість. Але, підозрюємо, для молодих людей – це був просто шанс побути удвох.

До речі, святкували не лише молоді і неодружені. Дорослі люди всю ніч не спали і охороняли господарку від духів. Збирали трави – вважалося, що саме на Купала вони мають цілющі властивості. Проводили дійства біля криниці.

Християнське Івана Хрестителя

З масовим прийняттям християнства свято трансформувалося. Спочатку церква намагалася боротися зі святкуванням Купала. Але велика частина язичницьких традицій залишилася. Аж надто вони колоритні й цікаві були! Та й куди правду діти, українці хоча й віруючі, але й добряче забобонні.

Церква святкує народження Івана Хрестителя 7 липня (24 червня за старим календарем). Відповідно язичницьке святкування з обрядами перенесли у ніч з 6 на 7 липня. Згідно з християнською вірою саме Іван Хреститель охрестив перших християн у водах Йордану.

Тож ім’я видатного християнина Івана пов’язали з язичницьким богом і ми отримали свято Івана Купала. Хоча деякі дослідники вважають, що частка Іван могла перенестися з римського пантеону. Де було божество Янус (від його ж імені назва місяця June, на який припадає літнє сонцестояння). Є й інші версії, але не будемо заглиблюватися.

Церква, звісно ж, не визнає обрядів та язичницьких святкувань, та все ж не так строго, як раніше, реагує на ці ігри. До речі, у цей день християни освячують у церквах віночки з трав. Цікавий “збіг”, чи не так?

Читайте також:  Cтів Джобс – про те, що є найважливішим в житті

Що церква не поборола, те освятила

До речі, подібні обряди були не лише в наших предків. Наприклад, латвійці мають свято Ліго, Літа у кельтів, а вірмени святкують Вардавар. Наші сусіди поляки, росіяни та білоруси, а також серби, болгари, австрійці, чехи та німці святкують Исиах. Дуже помпезно святкують іспанці та бразильці, у них є навіть спеціальні фестивалі “Вогнища Сан Хуана” та “Феста Юніна” відповідно. Усі ці свята проводяться у час найдовших днів, пов’язані з сонцем та вогнем.

Джерело

Related Post