У цей час у храмах молитовно згадують останнi днi земного життя Спасителя — його страждання на Хрестi, розп’яття та похорон. Цi днi настiльки унiкальнi, що кожен з них у церковнiй традицiї називається святим та великим.
— У Великий Четвер i Велику Суботу звершують літургію Святителя Василiя Великого. У Велику П’ятницю Лiтургiї не буває, тому що в цей день Господь принiс себе в жертву. Натомiсть цього дня вiдправляється iнше богослужiння — Царськi Часи, — — пояснює протоєрей Євген Заплетнюк, кандидат богословських наук. — Є традицiя на цей час навiть змiнювати внутрiшнiй вигляд самих храмiв — там, де є можливiсть, кiлька разiв змiнюють колiр церковних риз та риз священика на темний. Зазвичай, на час Великого посту прийнято “переодягати” жертовник, престiл та завiсу в чорний колiр. На час Страсного тижня церкву оздоблюють у ризи багряних кольорiв — фiолетових або темно-червоних — на спомин про пролиту на Голгофi кров Спасителя.
У Святий i Великий Четвер у храмi згадуються найважливiшi подiї з Євангельської iсторiї, що вiдбувались у цей день: Таємна вечеря, на якiй було встановлене Таїнство Причастя, омивання нiг учням, молитва в Гетсиманiї та Юдина зрада. Саме в четвер у великих кафедральних соборах є традицiя звершувати чин омивання нiг.
Єпископ знiмає з себе ризи та по черзi миє ноги дванадцяти священикам i обтирає їх.
День Великої П’ятницi присвячений спомину засудження на смерть, хресних мук та смертi Спасителя. Богослужiннями цього дня Церква наче переносить нас на хресну дорогу Спасителя, ставить поруч iз хрестом Господнiм, де робить свiдками подiї
Вселенського масштабу. Наче пiдсумовуючи все найважливiше, на утренi Великої п’ятницi прочитуються 12 страсних Євангелiй (зазвичай, вiдправляється у четвер увечерi). У кiнцi вечiрнього богослужiння Великої П’ятницi звершується обряд винесення Плащаницi. За звичною нам традицiєю, Святу Плащаницю обносять навколо храму та виставляють у храмi для поклонiння вiрним на гробницi.
Потiм священнослужителi та всi богомольцi поклоняються перед Плащаницею i цiлують рани зображеного на нiй Господа — пробитi ребра, руки i ноги. Плащаниця стоїть на серединi храму впродовж трьох (неповних) днiв, нагадуючи цим триденне
перебування Iсуса Христа у гробi.
А вже у Велику Суботу Церква згадує поховання Спасителя, перебування його тiла в гробi та сходження душею до пекла для проповiдi там перемоги життя над смертю, а благодатi — над грiхом. Богослужiння цього дня розпочинаються вiд самого ранку i
тривають до заходу сонця так, що останнi пiснеспiви опiвнiчної вiдправи зливаються з початком урочистих пасхальних спiвiв Великодньої утренi.
У суботу звершується лiтургiя Василiя Великого, що розпочинається вечiрнею. Перед читанням Євангелiї священнослужителi змiнюють темнi ризи на свiтлi. Важливою частиною богослужiння є чин благословення хлiба та вина, що має звершуватися одразу пiсля вiдпусту лiтургiї. Цей обряд нагадує нам про тi часи, коли
християни цiлу нiч у храмi очiкували часу настання Пасхи. А оскiльки цей день був часом суворого посту аж до самого Великодня, то для того, щоб додати богомольцям фiзичних сил, церква благословляла їм трохи хлiба та вина.
Читайте також: ЧОМУ НЕ МОЖНА В ЦЕРКВІ ПІДПАЛЮВАТИ СВОЮ СВІЧКУ ВІД ІНШОЇ, ЩО СТОЇТЬ ПОРУЧ (ФОТО)