fbpx
Життєві історії
Свати приїхали ще влітку і забрали невістку з дитиною до себе, на місяць. Але Дарина не повернулася. – Якщо ти мене любиш, – сказала Дарина чоловікові, – ти переїдеш до нас. – Мені тут, з мамою поруч, зручніше. Так, швидше за все наша сім’я розвалилася – чоловік Дарини не може зрозуміти причину, чому дружина пішла від нього, зaлишивши сина без батька

Свати приїхали ще влітку і забрали невістку з дитиною до себе, на місяць. Але Дарина не повернулася. – Якщо ти мене любиш, – сказала Дарина чоловікові, – ти переїдеш до нас. – Мені тут, з мамою поруч, зручніше. Так, швидше за все наша сім’я розвалилася – чоловік Дарини не може зрозуміти причину, чому дружина пішла від нього, зaлишивши сина без батька

-Куди він поїде, – сумно відповідає на питання Галина Аркадіївна, – тут квартира своя, тут робота престижна, за яку, між іншим, платять добре. А там що? Жити у тещі і працювати за 5 тисяч? Так мучиться син, так страждає. Він же свою Дарину любить, та й сина вона відвезла. За матеріалами

Віктор, син Галини Аркадіївни одружився 4 роки тому на молоденькій студентці останнього курсу столичного ВУЗу. Дарина була приїжджою, її мама і тато жили на Півдні. Віктору було 28 років, він уже був самостійним, працював, навіть жив окремо від батьків в двокімнатній квартирі, яку успадкував від свого діда.

-Сам пробився, – пишалася Галина Аркадіївна, – машину купив, в квартирі ще до знайомства з Дариною зробив хороший ремонт, придбав меблі. А потім і оголосив: одружуюся. Дарині залишалося вчитися ще півроку, але зі студентського гуртожитку вона з’їхала відразу після того, як Вітя зробив їй пропозицію.

Через тиждень приїхали подивитися на життя дочки і батьки дівчини.

-Батько там цілком нормальний, – каже Галина Аркадіївна, – а ось мама …

Все прискіпливо оглянула, все голосила, як її дитятко буде жити-господарювати, все хвилювалася, а ну як мій син буде її дочку ображати.

-Може бути закінчить Дарина навчання і ви до нас? – звернулася до Віктора майбутня теща, – Як ви тут одні? А коли малюк на світ з’явиться? Хто ж вам тут з ним допоможе. Я так переживаю.

-Хоча я тут, – обурюється Галина Аркадіївна, – я на пенсії і ще в силах, невже я не стала б допомагати з дитиною? Та й Вітя з дружини пилинки здував. Спочатку і Дарина погодилася, що в столиці жити краще: є куди сходити, є можливості для працевлаштування. На деякий час питання щодо місця проживання сім’ї само собою і затихло.

-Тільки з ранку до вечора невістка на телефоні з мамою висіла, – каже Галина Аркадіївна, – про все: як прокинулися, що одягла, яка погода, що приготувала, як приготувала, що я сказала, що Вітя каже.

-Мамо, – просив син, – стався з розумінням, Дарина ще молоденька зовсім, вона дуже до мами прив’язана. Батько у них – колишній військовий, Дарина його майже і не бачила, а мама їй життя присвятила. За кожною дрібницею Дарина дзвонила мамі, вона радилася з нею що купити, як вибрати, куди поїхати відпочити, які вибрати штори, що надіти Віктору в гості.

Зрештою мама була першою, кому Дарина повідомила про те, що чекає дитину.

-Прибігла тут же, – каже Галина Аркадіївна, – продуктів навезла, порад надавала. Поки Дарина дитину чекала і мені спокою не стало.

-Поїдьте до них, – просила свати по телефону, – дочку нудить весь час, вона ні прибрати, ні приготувати, ні білизну попрасувати не може. І нехай вона прямо при Вас тиск виміряє, я хвилююся.

Народжувати Дарину відвезли до батьків: інакше вона сама влаштовувала чоловікові істерику, що боїться, і її батьки діставали зятя по телефону.

-Там вона нікому не потрібна, – плaкала теща, – там і не підійде ніхто, а тут у нас все схвачено, та й після доньці я допоможу у всьому.

Дарина народила хлопчика, з яким 3 місяці жила у батьків. Віктор брав відпустку, потім ще тиждень за свій рахунок, коли сподівався перевезти дружину і сина в столицю. Але Дарина передумала їхати і залишилася у батьків ще на деякий час.

-Звичайно, – каже Галина Аркадіївна, – там вона лежить весь день, як принцеса, а сваха над нею крилами махає, як орлиця над орлям. Адже навіть називали онука Михайликом в честь батька свахи, Вітю і не запитали.

Після повернення в столицю Дарина раз у раз скаржилася мамі по телефону, що вона втомлюється, що їй не допомагають, допомагають мало або допомагають не так. Михайлика годували так, як скаже мама Дарини, його виводили гуляти після того, як мама звіряла погоду в столиці по інтернету і радила, що одягнути. Одного разу вже півторарічного онука залишили на кілька годин у свекрухи, а самі Вітя з дружиною пішли в гості до друзів.

-Істерика була, – розповідає Галина Аркадіївна, – я Михайлику приготувала пюре з паровою котлеткою. -Мама сказала, що свинину не можна, – кричала Дарина на свекруху, – тільки яловичину і курку.

Мама сказала, що не можна, як ви можете так легковажно ставитися до здоров’я онука. Моя мама ні за що б такого не дозволила, якби була поруч! Більше Галина Аркадіївна з онуком не залишалася.

Син намагався з дружиною поговорити, але Дарина вдарилася в сльози: мене немає кому захистити, мама говорила, що чоловік завжди черствий.

-Влітку приїхали свати і забрали її з Михайликом до себе, на місяць, як говорили, – продовжує Галина Аркадіївна, – місяць пройшов, а вони не повернулися.

-Якщо ти мене любиш, – сказала Дарина чоловікові, – ти переїдеш до нас. Мені тут з мамою поруч зручніше, до столиці я не повернуся. Ну і що, що квартира. Можна ж продати там і купити тут.

І взагалі, навіщо квартира? У батьків трійка, нам тут буде зручніше, Михайлик завжди під наглядом.

Віктор відмовився переїжджати. Мужику за 30 років, є житло, навіщо жити з тещею і тестем? Заради примх дружини?

-Мама сказала, значить ти мене так любиш, – плaкала Дарина, – любив би переїхав. -А ти любиш? – в свою чергу запитав Віктор.

-Так і повернувся один, – каже Галина Аркадіївна, зітхнувши, – так ні, на повернення Дарини він вже й не сподівається.

Вона все життя буде за мамину спідницю триматися. Батько Дарини покрутив біля скроні пальцем на свою дружину і дочку, а що він може зробити проти подвійних бабських істерик. Тільки онука шкoда, без всяких причин буде рости без батька.

Я не поїду, – відповів Галині Аркадіївна син, – справа навіть не в роботі і не в квартирі. Ми будемо жити і я навіть чхнути не матиму права без поради тещі. Воно мені треба? Вона в гості приїжджала, так були питання: не так подивився на її дочку, їй не так відповів.

Так, швидше за все наша сім’я розвалилася. Дарина так і не подорослішала. І не збирається.

Як вважаєте, Віктору треба було боротися за сім’ю? Переїхати за нею, якщо вже така «мамина донька» в дружини дісталася? Або все правильно і сім’я з незрілою людиною неможлива?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.