Сьогодні ввечері Володимир Зеленський традиційно звернувся до українського народу, щоб ще раз запевнити – він з нами, і перемога точно буде за нами!
«Сьогодні 12-й вечір нашої боротьби, нашого захисту, ми всі на місцях, всі працюємо, кожен там, де повинен. Я в Києві, моя команда зі мною. Тероборона на місцях, військові на позиціях, наші лікарі, транспортники, дипломати, журналісти – усі! Усі ми воюємо, усі ми робимо внесок в нашу перемогу, яка обов’язково буде!
Кожен українець, українка, які вчора, сьогодні і завтра протестуватимуть проти окупантів – герої! Ми разом з вами! Ви – не відступаєте, ми – не відступаємо! А той, хто постійно повторював «мы один народ», точно не розраховував на таку потужну реакцію!» – сказав Зеленський.
Президент у своєму зверненні наголосив, що захоплюється українським народом, який вистоює і виходить на мітинги в окупації.
«На Півдні нашої країни розгорнувся такий національний рух, такий потужний прояв українськості, який там ми ніколи ще не бачили і який для росії як страшний сон.
Ми не боїмося, бо на нашому боці правда. Маріуполь і Харків, Чернігів і Суми, Одеса і Київ, Миколаїв, Житомир і Коростень, Овруч і багато інших міст, ми знаємо, що ненависть, яку ворог приніс у наші міста, не залишиться там. Від ворога не буде жодного сліду, ми усе відбудуємо, міста стануть ще кращими!».
Глава держави вкотре згадав про Енергодар і Чорнобиль, подякував за сумлінну роботу на критичних об’єктах. Це справжній подвиг, ми щиро вдячні – сказав Зеленський.
Президент запевнив, що ми обов’язково переможемо, адже українська армія тримає позиції, наносить противнику нищівних втрат.
Зеленський повідомив, що ці нелюди обстріляли сьогодні старий хлібзавод і знищили церкву в Житомирській області, збудовану ще в 1862 році. А замість домовленості про гуманітарні коридори спрацювали російські танки, гради і міни. Ворог замінував дорогу, яка в домовленостях мала служити гуманітарним коридором.
Згадав президент і про третій раунд переговорів, зрозуміло, що він, на жаль, не останній. Але ми будемо наполягати на переговорах, поки не знайдемо спосіб сказати нашому народові: «Ось як ми прийдем до миру».
Володимир Зеленський впевнено сказав. що він на місці, і не збирається його залишати: «Я залишаюсь у Києві. На Банковій. Не ховаючись. І нікого не боюсь. Стільки, скільки потрібно, щоб перемогти у цій війні!».
Фото – скрін з відео.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати