fbpx
Життєві історії
-Що ти мене годуєш як в дитячому садку?! Запам’ятай, я це не їм! Краще б одяглася пристойно, а то в халаті чоловіка зустрічаєш – ганьба! Віктор пішов на роботу, звинувачуючи дружину на чому світ стоїть. Оксана, ковтаючи сльози, стояла біля вікна і спостерігала за від’їжджаючою машиною. Перечити чоловікові вона не сміла – адже бабуся вчила її, що чоловік завжди має рацію…

Казка закінчилася відразу після весілля.

-Вставай раніше чоловіка, сніданок йому приготуй та на роботу проведи, – твердили Оксанки мама і бабуся з дитинства. За матеріалами

Оксана перевернулася в теплому ліжку, чмокнула солодко сплячого чоловіка і важко зітхнула: вставати не хотілося зовсім. Шкода, звичайно, що медовий місяць вони проводять дома. Але нічого, може бути, в наступному році вдасться накопичити на море …

Згадавши дану собі перед весіллям обіцянку бути хорошою дружиною для Віктора, Оксана важко піднялася з ліжка і відправилася на кухню готувати сніданок. Насмажила тонких мереживних млинчиків, приготувала омлет з шинкою. Заварила чаю з м’ятою в пузатому помаранчевому чайничку, дістала з холодильника полуничне варення.

У спальні вимогливо дзвонив будильник. Раз, другий, третій … Віктор важко піднімався вранці.

-Вітенька, милий, вставай, на роботу запізнишся! – ласкаво потерлася вона носом по колючій щоці чоловіка. Вітя пробурчав щось сердите і відвернувся до стіни. Будильник задзвонив знову.

-Вітя, вставай! – вже вимогливо сказала Оксана і вийшла з кімнати.

Віктор зволив встати через двадцять хвилин – сніданок вже остигав.

-Чому ти мене не розбудила? – гаркнув він на Оксану, – Тепер точно спізнюся.

Окинувши поглядом на сніданок, він скривився як від зубного болю, і промовив «Ненавиджу яйця на сніданок», пішов у ванну, де голuвся і мив голову ще хвилин п’ятнадцять.

За час його відсутності Оксана встигла зварити швидку манну кашу. Заспаний, незадоволений Віктор скривився знову:

-Що ти мене годуєш як в дитячому садку ?! Запам’ятай, я це не їм! Краще б одяглася пристойно, а то в халаті чоловіка зустрічаєш – ганьба!

Спішно покидавши в рот ніжні млинці, Віктор пішов на роботу, проклинаючи дружину на чому світ стоїть. Оксана, ковтаючи сльози, стояла біля вікна і спостерігала за від’їжджаючою машиною. Перечити чоловікові вона не сміла – адже бабуся вчила її, що чоловік завжди має рацію…

Читайте також:ПІСЛЯ ВСЬОГО, ЩО СТАЛОСЯ В ПЕРІОД РОЗЛУЧЕННЯ І ПІСЛЯ, МЕНІ ХОТІЛОСЯ ГНАТИ ЙОГО В ШИЮ. АЛЕ ОЧІ ЙОГО ДОЧКИ НЕ ДАВАЛИ МЕНІ СПОКОЮ. ЗАРАДИ ДІВЧИНКИ Я ПРИЙНЯЛА РІШЕННЯ НАДАТИ ДОПОМОГУ, АЛЕ ОБМЕЖИЛА ТЕРМІН. І БУЛО 3 ПРАВИЛА

Оксана пішла від чоловіка лише через п’ятнадцять років. Та й як пішла – втекла вночі, поки випивший Вітя завалився спати. Знання, дані бабусею, чомусь не працювали в Оксаниній реальності – може бути, Оксана щось робила неправильно? В який уже раз вона задавала собі питання і не знаходила відповіді. Вона прийшла до мене вночі разом з сином і котом. На обличчі її наливався фіолетово-рожевий величезний синяк – слід руки чоловіка.

-Піти з життя не хочеться! – прошепелявила вона – одного зуба в роті теж не вистачало.

Оксанка прожила у нас близько місяця, поки не знайшла нову роботу і житло. За цей час я спілкувалася по телефону з родичами Віктора, які вимагають, щоб Оксанка повернулася назад:

-Ех, такого мужика образила! Розумний, красень, та будь-хто б за щастя вважав … Хай не дурить і повертається.

Сам Віктор не з’явився ні разу. Напевно, це на краще …

Як ви вважаєте, чи можна розпізнати тuрaна ще на стадії букетно-цукеркового періоду? І Як?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

facebook