Казка закінчилася відразу після весілля.
-Вставай раніше чоловіка, сніданок йому приготуй та на роботу проведи, – твердили Оксанки мама і бабуся з дитинства. За матеріалами
Оксана перевернулася в теплому ліжку, чмокнула солодко сплячого чоловіка і важко зітхнула: вставати не хотілося зовсім. Шкода, звичайно, що медовий місяць вони проводять дома. Але нічого, може бути, в наступному році вдасться накопичити на море …
Згадавши дану собі перед весіллям обіцянку бути хорошою дружиною для Віктора, Оксана важко піднялася з ліжка і відправилася на кухню готувати сніданок. Насмажила тонких мереживних млинчиків, приготувала омлет з шинкою. Заварила чаю з м’ятою в пузатому помаранчевому чайничку, дістала з холодильника полуничне варення.
У спальні вимогливо дзвонив будильник. Раз, другий, третій … Віктор важко піднімався вранці.
-Вітенька, милий, вставай, на роботу запізнишся! – ласкаво потерлася вона носом по колючій щоці чоловіка. Вітя пробурчав щось сердите і відвернувся до стіни. Будильник задзвонив знову.
-Вітя, вставай! – вже вимогливо сказала Оксана і вийшла з кімнати.
Віктор зволив встати через двадцять хвилин – сніданок вже остигав.
-Чому ти мене не розбудила? – гаркнув він на Оксану, – Тепер точно спізнюся.
Окинувши поглядом на сніданок, він скривився як від зубного болю, і промовив «Ненавиджу яйця на сніданок», пішов у ванну, де голuвся і мив голову ще хвилин п’ятнадцять.
За час його відсутності Оксана встигла зварити швидку манну кашу. Заспаний, незадоволений Віктор скривився знову:
-Що ти мене годуєш як в дитячому садку ?! Запам’ятай, я це не їм! Краще б одяглася пристойно, а то в халаті чоловіка зустрічаєш – ганьба!
Спішно покидавши в рот ніжні млинці, Віктор пішов на роботу, проклинаючи дружину на чому світ стоїть. Оксана, ковтаючи сльози, стояла біля вікна і спостерігала за від’їжджаючою машиною. Перечити чоловікові вона не сміла – адже бабуся вчила її, що чоловік завжди має рацію…
Оксана пішла від чоловіка лише через п’ятнадцять років. Та й як пішла – втекла вночі, поки випивший Вітя завалився спати. Знання, дані бабусею, чомусь не працювали в Оксаниній реальності – може бути, Оксана щось робила неправильно? В який уже раз вона задавала собі питання і не знаходила відповіді. Вона прийшла до мене вночі разом з сином і котом. На обличчі її наливався фіолетово-рожевий величезний синяк – слід руки чоловіка.
-Піти з життя не хочеться! – прошепелявила вона – одного зуба в роті теж не вистачало.
Оксанка прожила у нас близько місяця, поки не знайшла нову роботу і житло. За цей час я спілкувалася по телефону з родичами Віктора, які вимагають, щоб Оксанка повернулася назад:
-Ех, такого мужика образила! Розумний, красень, та будь-хто б за щастя вважав … Хай не дурить і повертається.
Сам Віктор не з’явився ні разу. Напевно, це на краще …
Як ви вважаєте, чи можна розпізнати тuрaна ще на стадії букетно-цукеркового періоду? І Як?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
