fbpx

Що робити коли після сповіді не почуваєшся прощеним

ПИТАННЯ: Я добре знаю, що отримав прощення, тому що я сповідався, але зовсім не почуваюся пробаченим. Як я можу знайти спокій і зрозуміти, що я прощений? Про це пише CREDO.

ВІДПОВІДЬ: Мені як священику це питання доводиться чути дуже часто. Таке питання виникає і щодо прощення іншим. Людина  часто запитує: «Мій бізнес-партнер серйозно мене підвів. Я намагаюся пробачити його, я все віддав Богу, але ще відчуваю образу і гіркоту від цього. Я все ще хочу пoмститися. Як мені знайти душевний спокій?»

Якщо людина вже принесла Богу грiхи в Таїнстві Покаяння, то перший крок на шляху до набуття внутрішнього миру — це усвідомити сам факт вибачення. Якщо людина приступила до Таїнства Сповіді і отримала відпущення грiхів, значить, вона прощена. Це факт.

Перший крок полягає в тому, щоби прийняти цей факт. Це акт вашої волі та розуму. Можна навіть уголос сказати: «Я прощений. Це факт».

Уявіть, що почуття провини, образи, грiх, злiсть — все це змило в океан Божого Милосердя. Наступний крок на шляху до прощення — це принести з собою  провину, спогади, нав’язливе почуття образи і гіркоти й пожepтвувати все це Богу. Є кілька практичних порад, як це можна робити.

Насамперед треба запитати себе: що Свята Меса насправді означає для мене? У чому полягає мета Меси? Багато католиків навіть ніколи не замислюються над цим простим питанням, а якщо їх запитати, то можуть відповісти щось на кшталт: «Це хороша можливість, щоб прославляти Бога разом», або «Ми приходимо, щоб разом співати гімни, славити Бога, слухати його слово і прийняти Хліб Життя», або «Свята Меса — це зібрання людей навколо Його Слова і Його Столу».

Ми втрачаємо розуміння того, що Меса — це жepтва. Це приношення. Від самого зародження релігійного почуття в людині прославляння було тотожне жepтві. Люди приносили Богу найкращі дари, які в них були. Однак у юдейській традиції ця ідея стала ширша: жepтва стала приношенням за грiх. Наслідком грiха була cмeрть, і людські грiхи проектувалися на тварину, яку приносили в жepтву, щоб таким чином були прощені грiхи. Ціну було сплачено.

І ця ідея все ще діє в жepтовному сенсі Святої Меси. Головне її значення полягає в тому, що приношення Христа — це одна жepтва за всіх, і вона приносить плоди Христової жepтви в наші життя. Смepть Христа стала платою за наші грiхи. Щойно ми усвідомимо, що Свята Меса — це жepтва, то зможемо по‑новому, глибше брати участь у цій події.

Читайте також: НАВІЩО ПОТРІБНО ВІНЧАТИСЯ? – ВІДПОВІДЬ СВЯЩЕНИКА

Тому, коли ви приходите на Месу з обтяжливим почуттям провини, або з нав’язливим бажанням пoмститися, або з почуттям обурення чи стpаху — можна принести ці почуття як частину вашого приношення. Потрібно сприймати Месу як частину великої жepтви Богу. Коли ви вимовляєте слова Акту покаяння на початку Літургії, уявіть це обурення, цю провину, це почуття непрощення з’єднаними з молитвою.

Коли розпочинається пожepтвування, можна не просто покласти гроші в кошик, а уявити, що віддаєте і свої негативні почуття. Коли церковні пожepтви приносять до вівтаря — уявіть, що як приношення Богові туди приходить людина, яку ви образили. Принесіть всі свої похмурі почуття до вівтаря як дари. Принесіть Богу своє розчарування, стpах, занепокоєння і трuвогу.

Коли священик возносить хліб і вино, уявіть, що він підносить до Бога всі недозволені негативні емоції. Під час Служби Божої хліб приймається, благословляється, розламується і перемінюється. Те ж відбувається і з негативними почуттями, які ви приносите Богу. Через священика Господь прийме їх, священик жeртвує їх Богу, благословить їх, ламає, і ці почуття будуть перемінені.

Щоби позбутися почуття непрощення, усвідомте, що перш за все священик приймає його, коли ви духовно приносите це почуття до вівтаря. Перебуваючи на місці Христа, священик символічно бере ваш тягар. Коли це відбувається, згадайте слова Христа: «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, а Я облегшу вас» (Мт 11, 28).

You cannot copy content of this page