fbpx

Сестру мою стала підмовляти подруга розлучитися зі своїм чоловіком: “Розлучайся, це не сім’я, ти весь час одна. Твоєму чоловікові байдуже до тебе. Ви з сином йому не потрібні, він на своїй роботі одружений”. Подруга сама нещодавно розлучилася і така щаслива ходить, гарно одягатися стала, усім на заздрість. А мені так шкода свого зятя, він така хороша людина. Сам він не залишиться, його швидко помітять інші жінки, адже це не чоловік, а справжнє багатство. А сестра серйозно задумалася

– Мою сестру подруга розлучена зі шляху істинного збиває, – скаржиться моя приятелька, Катерина. – Сама без чоловіка залишилася, і іншим, мабуть, того ж хоче. Твердить їй постійно: “Розлучайся, це не сім’я, ти весь час одна. Твоєму чоловікові байдуже до тебе. Ви з сином йому не потрібні, він на своїй роботі одружений”. А наша нерозумна і вуха розвісила! Того й гляди, розлучиться з хорошим чоловіком. Такого більше не знайде ніде.

Сестра Катерини не працює, сидить удома з сином-другокласником. Ні, з декрету вона виходила, коли дитині було років чотири, попрацювала з пів року і звільнилася. Дитячий садок у них якось не пішов через хвороби. Вирішила, що краще сидіти вдома зі здоровою дитиною, ніж бігати по поліклініках. З тих пір так і сидить.

Загалом, довгий час вже домогосподарка.

Освіта – педінститут, працювала до декрету зовсім недовго в декількох місцях: секретарем, менеджером зі збуту. Та й все це було давно і вже неактуально.

У чоловіка всі ці роки є улюблена цікава робота, на якій він практично живе. Працює не як-небудь, а на совість. Іде рано, приходить пізно, часом відправляється в офіс навіть у вихідні. Робота дає хороший дохід, який дозволяє дружині сидіти вдома. Але дружина весь час одна. Весь час.

Дитина вже велика, в школі пів дня, їй просто нудно. Подруг особливо немає. Скаржиться сестрі і оточуючим – життя йде повз, нікому не потрібна, чоловік її не помічає, з нею не розмовляє, живе своїм життям, шлюб руйнується, все погано у них. Одним словом, гірше вже не буває.

– Може, тобі роботу пошукати? – обережно питає сестру Катерина. – Син уже великий, вдома особливо робити немає.

Але сестра Катерини тільки відмахується. По-перше, дитину немає на кого буде залишити, а по-друге, не до роботи, всі думки зараз не про перспективи, а про те, що шлюб вичерпав себе і чоловік – чужа людина. Ніякого позитиву, драйву, блиску в очах. У такому стані, мовляв, шукати роботу неможливо. Коли тебе не люблять і не розуміють, жити не цікаво зовсім, а не тільки своє місце в житті шукати.

– Кажу їй, що ж ситуацію треба якось міняти, раз все погано і не влаштовує, – розповідає сестра. – Питаю, що вона думає в даній ситуації робити. Думаєте, вона планує визначатися зі своїми бажаннями, шукати роботу, вчитися, перекваліфікуватися і таке інше? Ні! Планує розлучатися! Начебто це рішення проблеми!

При тому, що чоловік утримує повністю її та дитину – жінка впевнена, що варто їй отримати свідоцтво про розлучення і випровадити чоловіка зі свого життя, всі проблеми вирішаться самі собою, життя заграє фарбами, її тут же візьмуть на роботу і все якось влаштується.

Подруга в цьому її підтримує. За її словами, у неї саме так все і вийшло.

– Я ось ні секунди не жалкую, що розлучилася, – розповідає вона. – Сама собі господиня. Ні перед ким звіт не тримаю. Вдома постійно чистота, порядок, готую собі і дитині в маленькій каструльці, а не в трилітрових котлах. Грошей йде в рази менше, ніж при чоловікові. А ще подруги з’явилися. При чоловікові нікого не було особливо. А зараз ми з дівчатами і в лазню, і на пікнік. Ніколи нудьгувати мені зараз.

– Страшно якось розлучатися, – зітхає сестра Каті. – Рідні не зрозуміють. Чоловік-то в цілому хороший, позитивний весь такий, все в будинок.

– Та ну тебе, страшно, не говори такого, – заспокоює її подруга. – Гірше буде, чи що, одній? Ти і зараз одна. Хоча десь я тебе розумію – сама боялася розлучатися, тягнула кілька років. Тепер шкодую тільки про одне – довго зволікала. Треба було розлучитися ще років зо три-чотири тому.

Загалом, її послухати, так тільки після розлучення життя почалося, не інакше.

– Боюся, розведе вона мою сестру, – зітхає Катерина. – Зятя шкода – людина він відповідальна, працьовита, захоплений роботою своєю. Здається, і не підозрює, які вихори ворожі віють над його головою. Хоча він щось напевно один не залишиться в разі чого.

“У всіх проблем один початок: сиділа жінка, нудьгувала.”

Катерина навіть не знає, як сестру вмовити не робити таких помилок, адже сама собі зіпсує життя, слухаючи поради подруги. А чоловік її – дуже хороша людина, він один не залишиться, влаштує своє життя, а сестра потім все життя шкодуватиме, що так вчинила.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page