fbpx

Робота в Донецьку: зарплата 100 доларів і перевірка на відданість “республіці”

Ситуація з роботою на окупованих територіях Донбасу залишається плачевною. Бойові дії, закриття підприємств, масовий виїзд фахівців у спокійні регіони призвели до краху системи працевлаштування.

Знайти хорошу роботу з хоча б стабільною зарплатою стало практично нереально, повідомляє Сьогодні.

Середня заробітна плата на окупованих територіях Донбасу – 5697 рублів, за даними центру зайнятості т. зв. “ДНР”. Це 2686 гривень, або без кількох копійок 100 доларів на місяць. При цьому жителі Донецька повідомляють, що зарплата в 6000-7000 рублів вважається ще непоганою за місцевими мірками. Все, що вище, запевняють донеччани, або отримують співробітники різних окупаційних “міністерств” та “відомств”, або ці зарплати “заточені” під різноманітні штрафи.

“Можна влаштуватися продавцем за “десятку” (10 000 рублів. – Авт.), але половина цієї суми піде на штрафи – за недостачу, за запізнення з перерви на хвилину, за зовнішній вигляд, якщо раптом забула рукавички одноразові надіти… загалом, більше 6-7 тисяч ніколи додому принести не виходило”, – каже продавець супермаркету Лілія Сургучова.

У списку вакансій “центру зайнятості ДНР” як і раніше видно катастрофічну нестачу медиків, вчителів, інженерів. Постійно потрібні водії тролейбусів і трамваїв, навіть обіцяна зарплата в 10 тисяч рублів (4700 грн) не особливо приваблює донеччан. Як і робота двірником (3500 рублів, або 1650 грн), або педагогами на 0,5 чи 0,75 ставки приблизно за ту ж зарплату.

“Я працюю в лікарні технічкою на півставки, – розповідає донеччанка Вероніка. – І щоб якось вижити, довелося ще на півставки в школу піти підлоги мити. У лікарні отримую 1750 рублів (750 грн), а в школі – дві тисячі (870 грн). При цьому робочий день починається з сьомої ранку в лікарні, а після обіду – біжу до школи і там до вечора. Додому звичайно ж приходжу вся втомлена, але іншого виходу немає. Знайти якусь іншу роботу дуже складно, і доводиться задовольнятися тим, що є”.

“Прихильність ідеям республіки”

Бюджетні організації чесно обіцяють, що навряд чи більше 4000-5000 рублів (1880-2350 грн) отримають нові співробітники, хіба що становище врятують 50-відсоткові доплати, але їх пропонують далеко не скрізь.

“В одному з міністерств” зарплата у рядових співробітників – 15-20 000 рублів (7000-9400 грн). Але це недосяжна робота, влаштуватися на неї практично нереально, тільки по протекції друзів або знайомих, – розповів донеччанин Ігор Простак. – І там головне не стільки досвід роботи та професійні якості, скільки прихильність ідеям ДНР. Про це на співбесідах дуже довго говорять, промацують людей”.

“Прихильність ідеям республіки” часто є однією з вимог до здобувачів вакансій не тільки в бюджетних організаціях, але і в комерційних.

“Я на ринок влаштовувався працювати. За вихід пропонували 200 рублів, стояти з 8-ї ранку до 3-ї години дня. Сказали: “Якщо ти за укропів”, то не візьмемо”. Я подумала і вирішила відмовитися від настільки привабливої пропозиції. Влаштувалася посудомийкою в кафе – там 300 рублів за вечір платять і нікого не цікавлять політичні погляди співробітників”, – поділилася донеччанка Марія Шилова.

Шахтарі не бачать зарплату півроку

Одна з найбільш шанованих на Донбасі професій, про процвітання якої так любили розповідати адепти “русского міра”, насправді опинилася в жалюгідному стані. Переважна більшість шахт, які знаходяться на окупованій території, якщо не закрилися, то виразно відчувають матеріальні труднощі. В першу чергу це вдарило безпосередньо по самих шахтарях, які, незважаючи на те, що справно спускаються під землю і видають на-гора вугілля, довгі місяці не отримують зарплату.

“У нас на “Бажанова” (шахта ім. В. М. Бажанова. – Ред.) зарплату видають незрозуміло, – розповідає гірник Віталій. – За жовтень минулого року ще повністю не розрахувалися. Постійно дають зарплату частинами. То 4000 рублів (1750 грн) дадуть, то 2000 (870 грн). І це тільки покривають тільки те, що повинні, а щоб всю суму разом дати – кажуть, що грошей немає. Я вже давно думав звільнитися звідси, але на інших шахтах ще гірша ситуація. У Єнакієво або Горлівці шахти взагалі закриваються, людей розганяють без вихідної допомоги. Так що це ми ще, можна сказати, тримаємося на плаву. Хоча під землю зміни спускаються, видобуток є, а бухгалтерія вічно розводить руками – немає грошей”.

Голодні 90-ті повертаються?

На сайтах, присвячених пошуку роботи на окупованих територіях, часто публікують переліки затребуваних професій і зарплат. Виявляється, що найбільш затребувані в “республіці” – керівники підрозділів і торгові представники з автомобілем, потім – ріелтори і рятувальники, і тільки потім – гірники очисного вибою. Лікарі і програмісти знаходяться в самому кінці списку, хоча, наприклад, тільки одна лікарня в Дебальцевому потребує лікарів практично всіх напрямків.

“Зараз немов голодні дев’яності повертаються, – розповідає донеччанин. – Братки жирують по ресторанах, а для простих людей зарплата 5000 рублів (2200 грн) – вже радість. В першу чергу економимо на відпочинку. Ось уже два роки поспіль відпустку проводимо вдома. Просто немає грошей, щоб кудись поїхати до моря. Фрукти і м’ясо зараз купуємо рідше, віддаючи перевагу більш економним продуктам – каші, макарони. Також не вистачає грошей на оновлення гардеробу, доводиться ходити в старих речах, куплених ще до війни. Одні джинси можуть коштувати – як ціла зарплата, і така розкіш нам не по кишені”, – поділився донеччанин Валентин Ігорєв.

“Ледве ноги винесли”

Зубожілі донеччани шукають можливість заробити за межами Донецька, благо оголошень вистачає. То у Москві таксистами, то на будівництві церков у Криму, то будівельниками в Ростові-на-Дону. Обіцяються нечувані зарплати від 20 000 до 50 000 рублів (9400 – 23500 грн), але все частіше донеччани повертаються розчарованими.

“Обіцяли на будівництві котеджів під Москвою платити по 20 тисяч на місяць, проживання та обіди. У підсумку, за проживання та їжу вирахували, на руки видавали нерегулярно тисяч по 5-6. Ледве ноги винесли, тому що працювали по 12-14 годин на день, – поділився житель Макіївки Геннадій Ляшенко. – Я сказав, що ноги моєї не буде там. Поїхав у Покровськ, там теж потрібні будівельники. Працюю, отримую 8 тисяч гривень вчасно і все нормально”.

Читайте також: УКРАЇНЦЯМ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ ПРАЦЮВАТИ ПІСЛЯ ВИХОДУ НА ПЕНСІЮ

You cannot copy content of this page