Відомо, що ще 24 лютого о 07:15 Андрій Білик пішов до школи і досі не повернувся, повідомляють у ГУ НП у Рівненській області.
Андрій Білик 2003 року народження, проживає у місті Костопіль на Рівненщині. Він нав чається у сьомому класі місцевої школи №8.
Зі слів батьків, минулої п’ятниці він, як зазвичай, пішов до школи, однак досі не повернувся і місце перебування його невідоме.
Читайте також: 26 ЛЮТОГО ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ – ВИБАЧАЙТЕСЬ, ПРОБАЧАЙТЕ, НЕ ЛАЙТЕСЬ І НЕ ВИРІШУЙТЕ ФІНАНСОВИХ ПИТАНЬ
Прикмети дитини: на вигляд 12-13 років, зріст 150-160 см, худорлявої статури, волосся світле, коротке, обличчя овальне. На момент зникнення був одягнений у світло-сіру зимову куртку, чорну шапку, чорний спортивний костюм із вставками помаранчевого кольору, темно-сині зимові черевики.
Усіх, хто будь-що знає про хлопчика, прохання телефонувати за номером 102.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться