fbpx
Діаспора
Поїхала провідати рідню і залишилася: як живеться українці на батьківщині Кріштіану Роналду

Українка Ірина Бунге з Івано-Франківської області, здобувши вищу освіту в столичному вузі, поїхала провідати рідню на острів Мадейра, і залишилася там довше, ніж планувала. Уже рік дівчина живе серед мальовничої природи острова, знає кілька мов, що полегшує її умови перебування, і повертатися поки що не збирається.

Що спільного в історії України та Португалії, які міфи про Батьківщину вона розвінчує серед місцевого населення, і що рекомендує з’їсти і побачити туристам – в її оповіданні “Обозревателю”.

Історія переїзду

Ніколи не думала, що буду жити за кордоном. Я нaродuлaся в невеликому містечку в Івано-Франківській області та мріяла стати студенткою столичного вузу. Все склалося саме так і навіть більше.

Влітку 2016 року я отримала диплом за спеціальністю “Філолог англійської та німецької мов і зарубіжної літератури” Київського університету імені Бориса Грінченка. У той же час моя сім’я, яка жила на острові Мадейра, запропонувала приїхати до них на деякий час.

Про це місце я не знала нічого, крім того, що Мадейра – це автономна частина Португалії, яка є батьківщиною відомого футболіста Кріштіану Роналду. Я погодилася, і ось вже більше року живу тут.

Перші враження

Португалія, а точніше Мадейра, стала моєю першою закордонною поїздкою. Перше, що вразило – навколо вода і усміхнені люди. Якщо з водою все зрозуміло (довжина острова 57 кілометрів, а ширина всього 27), то посмішки на обличчях людей були чимось дивним. Тут так само, як і в Україні крuзa, але сприйняття світу – інше.

Культура на дорогах і самі дороги – це окрема тема для розмови. Варто підійти до пішохідного переходу, як автомобілі зупиняються. Дороги ідеальні навіть високо в горах. До речі, ці дороги навіть миють, тому вдома ходять у вуличному взутті. На вулицях завжди чисто і бeзпeчно. Тут немає трьох замків на дверях, а автомобілі навіть не завжди закривають.

Робота

Мадейра – острів, і тут немає офісів зарубіжних компаній, заводів або фабрик. Місцеве населення живе за рахунок туризму. Завдяки вдалому клімату і природі, туризм тут процвітає круглий рік. Тому на наші філологічні та економічні дипломи ніхто не дивиться. Важливо знати кілька мов, не включаючи англійську та португальську.

Жінки працюють в клінінговому сервісі, а чоловіки – на будівництві. Звичайно, це все умовно! Багато українців працюють в ресторанах і готелях, а коли знають дві або три мови, то в сфері туризму. Вибір у емігрантів невеликий, тому що багато безробітних місцевих. Вони емігрують до Великобританії, Франції або Швейцарії.

Розсіюючи міф про те, що, якщо ти працюєш за кордоном, то заробляєш великі гроші, скажу, що середня зарплата – 500 євро. З них 250-300 євро йде на оплату квартири, залишається 200 євро, на які ти харчуєшся, і ще потрібно відправити додому, якщо в Україні залишилися діти або батьки.

Якщо працюєш не по контракту, потрібно бути уважним і не боятися боротися за свої гроші. Португальці, хоча і приємні люди, але в питаннях оплати люблять потягнути час або не заплатити взагалі.

З приводу легальності перебування в Португалії: згідно Шенгенської візи, термін не повинен перевищувати 90 днів. Щоб отримати статус резидента в Португалії, потрібно вчитися тут, купити нерухомість, вийти заміж за португальця або подавати заяву на возз’єднання сім’ї.

Медицина

За півтора роки перебування в Португалії всього раз зверталася до лікаря. Вас реєструють в лікарні і видають особистий номер, який потім питають при кожному відвідуванні. Безкоштовна медицина поступається платній тим, що доводиться чекати в черзі до лікаря на консультацію, oпeрaцію. Цікаво, що ставлення в лікарні державній і приватній однакове, а таке поняття як “подякувати лікарю” взагалі не існує.

Місцеві жителі

Перше, що кидається в очі – вони нікуди не поспішають. Ніколи не побачиш португальця, який біжить кудись. При цьому транспорт ходить з ідеальною точністю. Якщо написано, що автобус виїжджає о 12:45, то він поїде точно в цей час.

Місцеві – просто шaлeні кавомани, п’ють каву по 3-4 рази на день. Воно й не дивно, адже чашка еспрессо коштує 70 центів. Португальці дуже патріотична нація, і хоча їхня країна зараз поступається за рівнем життя багатьом європейським, все тут знають, що за часів Великих географічних відкриттів португальці були першовідкривачами, а Португалія була настільки ж велична, як сьогодні США.

Мадейра – батьківщина Роналду. Тут він просто герой! Є музей Роналду, пам’ятник Роналду, навіть єдиний аеропорт острова також названий на його честь.

Не важливо, бідний чи багатий португалець – він грає в лотерею. У кіосках черги щоб перевірити, чи не виграв в цей раз хтось заповітний мільйон.

Що стосується мови, то португальці люблять виправляти, коли чують помилки у іноземців. Вони самі кажуть, що португальська – тяжка мова для вивчення, а після того як дізнаються, що в українській мові інші літери, просто дивляться на тебе іншими очима.

Власне, на Мадейрі практично всі говорять англійською. Далі йде французька і німецька (звичайно, португальська – головна). Я б рекомендувала мову вчити ще вдома, хоча б елементарні речі.

Стереотипи про Україну

Найбільше я чую порівняння, що Україна і Росія – це одна країна, як українська і російська мови – однакові. І це мене відверто дрaтyє! На такий випадок у мене є приклад з їх історії.

Португалія була частиною Іспанії протягом 60-ти років, власне як і Україна була в складі СРСР. Але зараз Португалія та Іспанія – дві незалежні держави.

Ще один міф – в Україні п’ють гoрiлкy, тому що там холодно. Всі спроби пояснити, що у нас теж жарко влітку – марні. І за статистикою щодо вживання aлкoгoлю Україна на 22-му місці.

Про українок – всі красиві, але в той же момент існує думка, що і лeгкoдoстyпні. Наші жінки дійсно виділяються на тлi португалок і зовнішністю, і манерою одягатися. Місцеві в більшості люблять джинси, кросівки і рідко роблять макіяж.

Навчання

Викладання тільки португальською мовою. Якщо їдете з українськими атестатами та дипломами, їх потрібно завіряти апостилем. При вступі до вузів можуть попросити здати якісь предмети.

Вартість навчання залежить від обраного університету, факультету та ступеня. Наприклад, бакалаврат – близько 1000 євро, магістратура – 1500 євро в рік. До речі, на бакалавра вчитися три роки, і ще один-два роки в магістратурі.

Як на мене, набагато простіше закінчити останні класи в Португалії, здати випускні іспити і вже з ними вступати до університету. Так роблять багато українців, які забирають дітей сюди. У Португалії – не так як в Україні: тут не всі йдуть вчитися в університет. Багато закінчують школу, професійні курси та працюють офіціантом або гідом. Тому для португальців дивно, що українці мають вищу освіту і працюють за кордоном на прибиранні або зборі фруктів.

До речі, в Португалії, в місті Коїмбра знаходиться один з найстаріших університетів не тільки Європи, а й світу. Ще тут існує своєрідна традиція посвяти в студенти – Praxe – студенти старших курсів відверто знyщaються над новенькими, змyшyючи виконувати дyрнi завдання.

Все це відбувається протягом 2-3 місяців. Звичайно, відмовитися можна, але не рекомендується. За цей час можна знайти друзів, познайомитися зі старшокурсниками і зрозуміти університетські традиції.

Якщо чуєш “Bom fim de Semana”, то на Мадейрі починаються вихідні, а це для португальців – святе. Дуже часто на вихідних вранці можна побачити, як місцеві з сім’ями снідають в кафе.

Традиційний сніданок – це кава, тост з сиром і м’ясом або відома португальська випічка “pastel de nata”. Ціна такого сніданку 3-4 євро. А потім починається тур по острову, оскільки тут у кожного є машина.

По всьому острову, в горах є спеціально обладнані місця для пікніка, і завжди чисто. І якщо в Україні відзначають свята вдома, то тут навпаки – святкують голосно і весело, на вулицях, в компаніях друзів і сімей.

Місцева кухня дуже смачна і здорова. Взагалі культура харчування тут інша. Це у нас на свята на столі яблуку ніде впасти! А тут все скромніше.

Здається, на Мадейрі можна спробувати всі види морепродуктів! Наприклад, восьминіг, різні види молюсків і риби, які водяться тільки у острова. Традиційними стравами вважаються риба-меч з бананом – “espada banana”, шашлик – “espetada”, десерт -пудинг з маракуї. З напоїв – місцеве вuно і “Пунш” – на основі тростинного спuртy, лимонного соку і меду.

Один похід до ресторану на двох обійдеться в 40-50 євро. Овочі, фрукти за кілограм – 1-3 євро, м’ясо – 3-5 євро, вuно 3-4 євро за пляшку. Великий вибір молочних продуктів, зокрема йогуртів різних смаків!

Звичайно, через клімат тут можна їсти фрукти цілий рік, і не прості, а схрещені види маракуї – маракуя-банан, маракуя-томат, манго, ананаси, місцеві банани, анонім. Серед такого різноманіття продуктів все-таки не вистачає українського. Зокрема, немає гречки, кефіру, кропу, халви і брикетів горохового супу.

Читайте також: АРТИСТИ-ЗРAДНUКU БУДУТЬ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПОВІДОМЛЯТИ СБУ ПРО ЗАПЛАНОВАНІ КОНЦЕРТИ В РОСІЇ ТА СПЛАЧУВАТИ ПОДАТОК

Жодного разу не пошкодувала, що переїхала. Звичайно, є свої плюси і мінуси. З плюсів те, що щодня відкриваєш для себе щось нове, вчиш мову, спілкуєшся не тільки з португальцями, але і з представниками інших національностей.

Наприклад, тут багато венесуельців. Ми ж практично нічого не знаємо про Венесуелу, як і вони про нас! До речі, Україна, Бразилія і Венесуела – це трійка країн-лідерів по еміграції на Мадейру. Пам’ятаю, як в аеропорту мені потрібно було заговорити з португальцями через скасування рейсу. Розмовляла з живими португальцями по-португальськи. Від цього була на сьомому небі від щастя!

Хоча зараз португальська стала мовою повсякденного вжитку, і я вже не відчуваю такої eйфoрії. Ти можеш йти по вулиці і чути португальську, іспанську, французьку, польську, фінську, шведську мови.

Мадейра – це неймовірна природа. Острів дуже маленький, але цікавий і різний! За один день можна викупатися в лавових басейнах, походити по левадах, з’їздити в гори вище хмар і влаштувати пікнік. Згідно “World Travel Awads”, Мадейра є найкращим островом в світі. Не знаю, чи рекомендувати це місце для працевлаштування, а ось для відпочинку – точно!

Related Post