Повним ходом йшло приготування до весілля. І, на свою біду, Ольга Петрівна сказала синові та невістці, що хоче подарувати їм однокімнатну квартиру, на яку все життя збирали гроші з батьком. Та стала найлютішим ворогом для молодят
«Маленькі діти – маленькі клопоти», – говорить відоме прислів’я. Буває так, що діти виростають, але в своєму розвитку залишаються підлітками. За матеріалами
Історія, яку я хочу розповісти, пов’язана з таким «дорослим підлітком». Дізналася я її від своєї сусідки Ольги Петрівни, яка йшла додому з заплаканими очима. Звичайно, я зупинилася, щоб вислухати свою добру сусідку. Так як ми живемо на одному майданчику і постійно спілкуємося, вона вирішила довірити мені свою біду.
У Ольги Петрівни 5 років тому не стало чоловіка, тому їй одній доводилося виховувати єдиного сина. Хлопець ріс справжнім помічником для матері. Він здобув вищу освіту і влаштувався на роботу. Зовсім недавно син познайомив Ольгу Петрівну зі своєю дівчиною, на якій він зібрався одружитися.
Почувши радісну новину, моя сусідка розповіла майбутнім молодятам про подарунок, який їх чекає на весілля. Коли був живий чоловік Ольги Петрівни, подружжя змогло назбирати грошей і купити невелику однокімнатну квартиру. Було вирішено спочатку поселити в ній квартирантів, а після одруження сина віддати квартиру йому.
Не передати словами, як зрадів син і його наречена. Адже про своє особисте житло мріють всі молодята. Кожній парі хочеться жити окремо від батьків.
Повним ходом йшло приготування до весілля. Однак чомусь переїжджати в власне житло наречений з нареченою не поспішали. Ольга Петрівна поцікавилася, коли син збирається переїжджати. Раптом вона почула несподівану відповідь. Виявляється, син і майбутня невістка вирішили, що їм необхідна своя машина. Тому вони вирішили після оформлення прав на власність квартиру продати і купити автомобіль.
Ольга Петрівна була в заціпенінні і спочатку не могла вимовити ні слова. Потім вона почала переконувати сина. Як можна порівнювати приватне житло з машиною? Адже найголовніше – це свій дах над головою. Навіть найдорожчий автомобіль з часом втрачає ціну. Якщо раптом трапиться, то не буде ні машини, ні грошей. У квартирі ж молоді будуть жити окремо. Коли у них з’являться діти, то, як же бути без квартири?
Сусідка була впевнена, що їй вдалося переконати свого сина. Вона привела вагомі аргументи і докази того, що квартиру і машину за значимістю навіть і порівнювати не можна. Однак Ольга Петрівна помилилася. Син стояв на своєму. Сусідка розуміла, що як тільки вона перепише квартиру на сина, він матиме право чинити так, як вважатиме за потрібне.
В результаті Ольга Петрівна сказала своєму синові, що поки він не порозумнішає і не подорослішає, оформляти на нього квартиру вона не буде.
Після цієї розмови син перестав спілкуватися з матір’ю. Він образився на неї і порахував, що вона його не зрозуміла. Більш того, син сказав матері про те, що вона для нього перетворилася на воpoга. Також майбутнє подружжя вирішило, що жити в цю квартиру вони підуть.
Розповідаючи про свій бiль і проблеми, Ольга Петрівна плaкала від обpази. Адже їй хотілося зробити якнайкраще, а син не зрозумів її благих намірів.
Сусідка питала у мене ради з боку, так як довіряла мені.
Я думаю, що вона вчинила правильно. Нехай син поживе з молодою дружиною в орендованому житлі, тоді він зрозуміє, яке це щастя мати свій власний куточок. Тоді він сам звернеться до матері за допомогою. Залишається тільки сподіватися, що коли-небудь він схаменеться.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
