Як виявилося зрозумілим згодом, що однією з головних помилок у перші години після повномасштабного вторгнення Російської Федерації була неготовність нищити об’єкти інфраструктури, аби зупинити російських окупантів на українській землі.
Про це сказав радник глави ОП Михайло Подоляк в інтерв’ю “Фактам”.
“На мою думку, одна з ключових помилок, це коли почалося інтенсивне вторгнення, але ніхто – ні наші громадяни, ні військові, ні ми як органи управління – не міг повірити в те, що це відбувається у XXI столітті та відбувається з нами. Того раннього ранку 24 лютого ми психологічно не були готові підривати мости, наприклад”, – зазначив Михайло Подоляк.
За переконанням радник глави ОП, ситуація змінилася вже ввечері 24 лютого.
“Перші кілька годин думали: ми вкладали кошти у комфорт для людей, як тепер руйнувати все це? Ось цю тодішню неквапливість вважаю фундаментальною помилкою. Однак десь о 18:00 вже побачив в очах рішучість: заради захисту країни все руйнуватимемо разом із цими російськими іржавими танками. Ми ж думали, що з того боку теж люди, що вони дбайливо ставитимуться до будинків, мостів та іншої інфраструктури”, – сказав свою думку радник глави ОП.
“Загалом, коли були відкинуті всі сумніви, почалося максимально жоpстоке знищення елементів інфраструктури. Треба зруйнувати – зруйнуємо, головне знищити енну кількість техніки ворога та його самого. Ми швидко розібралися, що перед нами орда”, – наголосив Михайло Подоляк .
Також, наголосив він, влада припустилася стратегічних, інформаційних і кадрових помилок.
“Ви бажаєте знайти стратегічні помилки. Але, як на мене, сьогодні говорити, що Україна припустилася їх, неправильно. Тактичні, ситуативні, деякі інформаційні – так. Кадрові помилки також є, безумовно. Адже одна справа працювати у мирний час, інша – у воєнний. Якщо видно, що людина не справляється з кризою, що перебуває в пригніченому стані, тобто вона не готова приймати рішення і брати на себе відповідальність, її треба швидше позбуватися”, – підсумував Михайло Подоляк.
Ми за все вдячні ЗСУ! Слава Героям України!
Фото ілюстративне – скріншот відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна