Коли я виходила заміж у 18 років, я думала, що це на все життя. Олексій мені здавався ідеальним чоловіком. Через рік після шлюбу народилася Алінка, я так пишалася тим, що стала молодою мамою, адже мені ледь виповнилося 19.
Алінка росла, а наші відносини з чоловіком перестали бути такими ідеальними. Він знайшов нову роботу, а я загрузла в декреті. Маля було неспокійним, і у нас часто виникали непорозуміння через те, хто повинен вставати ночами. Зараз я розумію, що швидше за все він вже тоді почав мені зраджувати. Може, в той момент потрібно було зупинитися і подивитися на ситуацію з відкритими очима. Але я не могла, я все ще любила його і нашу Алінку.
Коли я зрозуміла, що знову чекаю дитину, Олексій змінився. Став таким ласкавим і ніжним, через те, що я зважилася на другу дитину. Тим більше, фінанси дозволяли. І в 21 я вже була гордою мамою двох донечок Алінки і Оксанки. Ось тільки я перестала бути щасливою дружиною.
Після виписки мене забрали батьки, адже я хотіла порадувати чоловіка і повернутися додому сюрпризом. Це була найбільша помилка в моєму житті.
Я така щаслива зайшла з дитиною на руках в нашу квартиру, сюсюкаючись з крихітною Оксанкою, не помічаючи нічого навколо. Зайшла в спальню, а там чоловік був не один. Він навіть не вибачився, сказав тільки: «А чого ти хотіла? Я чоловік, мені це потрібно». Я проплакала всю ніч потім, але не змогла піти.
Мені було дуже важко з двома дочками, Олексій зовсім перестав мені допомагати. Але на гроші не скупився, давав скільки потрібно. Він перестав приховувати свої захоплення, прямо говорив мені, що вони потрібні йому для утіх, а я для життя. А коли я збиралася йти – падав на коліна і благав пробачити. Моє життя складалося з піклування про дітей, хатньої роботи і нескінченних зрад чоловіка.
Я відкривала його повідомлення, соціальні мережі. Він зраджував мені так багато, що я втратила рахунок всім його жінкам. Але вже не можу нікуди піти. Самі посудіть, батьки мені не допомагають, а з двома дітьми, куди мені податися? Він нас утримує, а я… У мене немає навіть вищої освіти, що я зможу дати своїм донечкам?
Я продовжую прикидатися ідеальною дружиною, зустрічаю його з посмішкою, намагаючись не помічати жіночих парфумів на його сорочці. Перу його речі, готую їжу і дбаю про наших дочок. Може це привід для гордості? Я як і раніше ідеальна дружина, навіть знаючи про його зради. Мій чоловік задоволений, а я терплю, адже все одно всі вони зраджують.
Фото ілюстративне – club-licey.
