fbpx
Життєві історії
Після весілля син приходив в гості до мене один – щоб поїсти. Через це відносини з невісткою почали псуватися. Вона зовсім не вміла готувати і не хотіла прибирати. А потім невістка вирішила, що я маю віддати їм свою квартиру

Моя невістка з дитячого будинку. Синові я нічого говорити не стала – якщо його цей факт не турбував, то і  я вирішила, що це не моя справа. Вони одружилися і стали жити в однокімнатній квартирі невістки, яка їй якось дісталася від родичів. Знаючи, що дівчинка сирота, я намагалася бути з нею тактовною. Хоча, сина іноді було шкода – невістка зовсім не вміла готувати і не хотіла прибирати.

Я не втручалася зі своїм легким невдоволенням в їхнє життя: я прекрасно розуміла, що зовсім не це важливо в жінці. Чим більше часу проходило з дня їхнього весілля, тим частіше син приходив в гості один – поїсти і попросити в борг. Я його не запрошувала, він приходив сам. Через це відносини з невісткою почали псуватися.

Логіка невістки здалася мені досить дивною: чоловіка не годує вона, син приходить до мене сам, а в усьому винна я. Вона перестала приходити в мій будинок, заборонила робити це своєму чоловікові і стала категорично проти моїх візитів до них.

З дружиною сина і їм самим я не бачилася півтора року. Бувало, я годинами тримала телефон в руці, пориваючись зателефонувати синові, але так і не наважилася. Нещодавно син сам мені подзвонив, вперше за весь цей час, і попросився приїхати в гості.

Пам’ятаючи свої колишні помилки, я сказала йому, щоб без дружини навіть і не думав приходити. Він розсміявся і сказав: – Прийдемо разом.

У призначений день я приготувала улюблені страви сина і накрила на стіл, адже я дійсно дуже скучила за сином. Невістка вручила мені букет квітів і посміхнулася. Невже, припинила ображатися і вирішила відновити спілкування?

Ця думка мене дуже надихнула – адже вона непогана дівчина. Коли невістка зняла пальто, я побачила, що вона в очікуванні – мене буде внук або внучка…

За столом панувала невимушена атмосфера, ми дуже гарно посиділи. Збираючись додому, вони пообіцяли прийти наступного тижня. Син став дзвонити через день і цікавитися, чи потрібна мені допомога:

– Мамо, тобі, напевно, важко одній в такий великий квартирі, та й вік у тебе вже не той. Якщо що знадобиться – відразу телефонуй, ми приїдемо.

Діти відвідували мене кожні вихідні. Ось тільки вид невістки з кожним разом був все більш і більш незадоволеним. Я наважилася запитати, що сталося?

І тут невістка видала: – А ви про онука подумали? Чому ми втрьох повинні тулитися в крихітній квартирці, а ви тут розкошуєте. Важко було самій здогадатися, що квартиру продати треба? Чи Ви думаєте, ми просто так до Вас їздимо.

Квартира, ну звичайно. Вся справа в квартирі. Я не зможу продати квартиру, в якій я прожила свої найкращі роки.

Я запропонувала їм свою допомогу з кредитом: продавши свою квартиру, невістка могла внести перший внесок, а з щомісячними платежами я б допомагала. Але і це її не влаштувало. Невістка повернулася до мого сина і скомандувала: – Пішли звідси.

Вони пішли. Знаючи характер невістки, вона не простить мені відмови. А син не піде проти своєї дружини – так і повинно бути.

Фото ілюстративне – Maxim.

facebook