– А я ще й відразу сказала: зібрався “пожити окремо” – значить, хтось у нього з’явився, це сто відсотків! – міркує моя подруга. – Чоловіки “в нікуди” просто так не йдуть. А Світлана ще й сперечалася зі мною. Ні з ким він взагалі не зустрічається, нікого в нього немає, мовляв, я це точно знаю. Ось тобі і “точно”. В 40 років вже можна не бути такою зовсім наївною.
Світлана у шлюбі 15 років, дочка-підліток, тільки що виплачений кредит, налагоджений побут, достаток в сім’ї, спільні друзі, дружна родина. Жити б та радіти.
Тільки ось радіти чомусь не виходить зовсім.
Пів року тому Світлана розлучилася зі своїм чоловіком. І до сих пір не може усвідомити, як.
Ні, ну були, звичайно, в їхній родині дрібні сварки і непорозуміння, але у кого їх немає? Світлана – електровіник по натурі, їй вічно треба кудись їхати, йти, бігти, отримувати враження, а її чоловік Григорій же, навпаки, спокійний неповороткий, йому б на диван з книжкою або компом – і щоб його не чіпали. Йому, на відміну від дружини, завжди був важливий порядок і передбачуваність. Через різницю темпераментів частенько сперечалися, але ж півтора десятка років жили разом, і обох все влаштовувало. Що раптом сталося?
– Зовсім недавно їздили з друзями на шашлики – ні про яке розлучення і мови не було!
Ідеальна пара. Григорій ще, пам’ятається, про другу дитину жартував – Світлана лише відмахувалася. Дочка в дитинстві була, що називається, важкою дитиною, з букетом недуг, до чотирьох років толком не спала ночами, постійно хворіла, їла дуже погано.
Молодий тато Григорій, наскільки пам’ятає Світлана, не дуже рвався допомагати у вихованні. З дитиною справлялася і по логопедам-фахівцям носилася одна Світлана. Більш-менш самостійною дівчинка стала лише класу до третього, і зараз спілкуватися з нею – одне задоволення: розумна, розважлива, цілеспрямована.
Проте Світлана точно знає, що другу таку дитину їй не витягнути.
Втім, Григорій ніби як і не наполягав на цій темі, ні так ні, посміялися з друзями на сімейній вечірці та й все.
Розлучення явно не через це.
Чесно кажучи, Світлана сама не розуміла до кінця, що сталося. Чоловік раптом став злим і дратівливим, а через деякий час заявив – нам краще пожити окремо. Подумати, розібратися в собі.
“Пожити окремо” Світлана категорично відмовилася. Що це ще за з’їзди-роз’їзди, дитячий садочок якийсь? Не подобається жити в сім’ї – йди! Де двері, знаєш. І Григорій з таким варіантом, здається, з полегшенням погодився. Тут же покидав в велику сумку свої речі і з’їхав назавжди. Не до мами – вона нездужає, навіщо її хвилювати. На пару днів до друга свого подався, а потім орендував квартиру.
– У Григорія хтось є! – впевнено заявила найкраща подруга Світлані. – Ну просто іншого пояснення в голову не приходить. Ось побачиш. Таємне скоро стане явним.
– Та припини ти таке говорити! Я б знала якби у Григорія хтось був? Не може бути такого, ніколи не повірю!
Таке дійсно в голові не вкладалося. Григорій – чоловік хороший, порядний, зразковий сім’янин, з тих, які “все в дім”. Правильний, з розвиненим почуттям обов’язку. І за часом все завжди сходилося – з роботи додому, ніде не затримуючись. І по грошах – ніяких зайвих витрат останнім часом.
Через пару місяців відбувся офіційне розлучення. Григорій пішов, що називається, “по-чоловічому”, забравши з дому тільки одяг, залишивши дружині і дочці все нажите, в тому числі і квартиру.
А ще через пару місяців спільні їх друзі були запрошені на шикарне весілля.
Законним шлюбом поєднувалися Григорій і його юна колега, яка, за чутками, чекала дитину, так що відкладати офіційну реєстрацію було не з руки.
Виходить, права була подруга, яка говорила Світлані про те, що чоловік з сім’ї “в нікуди” просто так не йде. У нього вже була інша, коли він жив з дружиною.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
