– Мамо, ну як ти собі це уявляєш? Як я вийду заміж за чоловіка своєї рідної сестри? – просилася я.
– Саме так і уявляю! І вважаю, що в нашій ситуації це буде єдиним правильним виходом! – наполягала мама.
Ми обидві були в глибокій зажурі, адже Лілечки нашої не стало так раптово. Вже рік минув, а ми досі оговтатися не можемо.
Вони з Вадимом жили собі дуже добре, я була така щаслива за свою сестричку, коли вона заміж виходила.
У них народилися двійнята, але після цього лікарі заборонили Лілі ще народжувати. А вона їх не послухала, бо дуже хотіла подарувати спадкоємця своєму коханому Вадиму.
А потім, як грім серед ясного неба, нам сповістили страшну звістку, що наша Лілечка разом з своїм синочком уже стали янголами на небі.
Вадим тримався як міг. Моя мама переїхала до нього, і весь час вона йому допомагала. Адже з двома трирічними дівчатками він би сам точно не справився, а йому ще треба було і на роботу ходити.
Так що мама у них жила, прибирала, готувала їсти, водила дівчат в садочок, забирала звідти – одним словом, робила всю жіночу роботу.
При цьому вона часто мені натякала, що я, як тітка, теж могла б допомогти. Я старалася купити племінницям щось смачненьке, чи якийсь гарний одяг, але на більше мене не вистачало.
Мені 25 років, я неодружена, працюю, моє життя бурлило, хоча втрата сестри на мене теж неабияк вплинула. Я довго не могла усвідомити: як так сталося і чому?
Але час минав, нам всім довелося змиритися і жити далі. Коли минули роковини, мама покликала мене на серйозну розмову, і сказала, що мені треба вийти заміж за Вадима і стати матір’ю для його дівчаток.
Спочатку мене її слова так ошелешили, що я навіть не знала, що сказати, але потім твердо відповіла, що такого бути не може, адже Вадим – чоловік моєї улюбленої сестрички.
До того ж, у мене також був хлопець, я на той час зустрічалася з Ігорем, і навіть була впевнена, що саме за нього я вийду заміж.
Та у долі на нас усіх був свій план, і я вкотре переконалася, що як би ти не втікав від тієї чи іншої події, якщо чомусь судилося бути, то того не оминути.
Я дізналася, що у мого нареченого є роман на стороні. Ігор паралельно мав стосунки з моєю найкращою подругою, і ще вибирав між нами, а я про це взнала дуже випадково.
прийшовши додому, я сильно розплакалася, а мама мені порадила піти відвідати племінниць, сказала, що вони просто неймовірні сонечка, які своєю щирістю і обіймами знімають будь-яку печаль.
Я пішла в магазин, накупила всіляких смаколиків, і поїхала до Вадима і дітей. Дівчатка були дуже раді моєму приїзду, приміряли сукні, які я їм купила, просто не сходили у мене з рук, і питали, чому я так рідко приходжу до них.
Я пообіцяла, що відтепер буду частіше заходити. Вадим теж був дуже радий моєму візиту, і пригостив мене кавою. Вона була якоюсь такою смачною, що я досі не можу забути її смак.
Не знаю як, сама не можу це пояснити, бо я такого точно не планувала, але у нас з Вадимом зав’язалися стосунки.
Мене охоплюють дуже суперечливі почуття, я не знаю, наскільки це буде правильно по відношенню до моєї сестри? Але цей чоловік і справді мені подобається, то ж як правильно вчинити, я не знаю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
