fbpx
Життєві історії
Підслухала розмову друзів, які приїхали до нас на дорогому автомобілі в гості. Соромно стало. Більше у своєму домі я їх не побачу

Підслухала розмову друзів, які приїхали до нас на дорогому автомобілі в гості. Соромно і прикро дуже стало

Це не зовсім наші гості були, це наші приятелі, які заїхали за нами на машині, щоб далі вже їхати на запрошення до загальних друзів. Загалом ми давно знайомі, багато свят разом справляли і у нас вдома і у них. За матеріалами

Приїхали вони раніше, тому що живуть далеко і взяли час з запасом на пробки, а їх не було. Природно, ми були ще не готові, тому залишили приятелів сидіти за столом удвох і пити чай.

І ось я чую, як Марина каже: «Ну і грязюка у них», чоловік запитує «Де?», «Та он!».

Я ледве зі стільця не впала. Хотіла вийти сказати – мені покажи!

Я не вважаю себе ідеальною господинею, не ходжу весь час з ганчіркою, у мене інших цікавих справ багато. Але сказати, що я не прибираю, теж не можна. Так, можливо не так ретельно, як хотілося б мені. У нас приватний будинок, а це завжди, особливо влітку, пил.

Підлога була вимитою, на підвіконнях та інших поверхнях пил протертий, посуду брудної не було, плита вимита. Можливо, у мене в очах замилилося і я вже не бачу там якісь пилинки смітинки, буде прибирання – все приберу.

Ось як вчинити в цій ситуації, вийти сказати – забирайтеся геть, ви приїхали в наш будинок, ми посадили вас за стіл, напоїли чаєм, а ви тут грязюку побачили. Сиділи б в машині тоді і чекали б нас. Свиня скрізь бруд знайде.

Ось чесне слово, я коли була у них в гостях, теж помічала неідеальну чистоту, але мені розуму вистачає не говорити про це. Яке моє діло, мене в будинок запросили, за стіл посадили, їжею пригощають, невже я піду і буду бруд шукати. Я не за цим приїхала.

Настрій мені зіпсували. Навіть психонутинути хотілося і не їхати нікуди, але все-таки я зібралася з силами, зробила вигляд, що нічого не чула і ми всі разом поїхали до друзів.

Коли всі пішли до машини, я затрималася подивитися, де вже таку грязюку побачила Марина, спеціально сіла на те місце за столом, де вона сиділа і все оглянула.

Знайшла на дверцятах шафи невеликої потьок, в батареї пил (але це ж треба зазирнути туди), але треба прямо придивлятися. На занавісці плямочка виявилася ще. Ось вже прям грязюка! Про яку вголос треба говорити.

Не скажу, що з цими приятелями ми перестали спілкуватися, у нас спільні друзі, з якими ми теж хочемо бачитися і моя грязюка не привід, щоб з ними розривати вiднoсини. Але зарубка в душі залишилася.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

facebook