Тетяна Баскомб із Черкас живе уже 5 років у австралійській столиці – Канберрі. Переїхала сюди після заміжжя. Більше року була волонтером у місцевій благодійній організації, бо не мала досвіду роботи в країні та тільки вчила англійську. Про особливості життя на континенті вона розповіла Gazeta.ua.
“Період адаптації тривав перші пару років. Намагалася знайти роботу, але без досвіду і мови – це дуже непросто, – говорить Тетяна. – Була волонтером більше року у місцевій благодійній організації, яка займається тим що продає за невеликі кошти речі і побутову техніку, яку люди жертвують. Кошти йдуть на допомогу безхатькам. Працювала в одному з таких магазинів, а також у містечку для безпритульних. Це локація у центрі столиці Австралії, група будинків, розташованих у парковій зоні з різними адміністративними будівлями, їдальнею. Там люди можуть знайти притулок і отримати шість днів на тиждень безкоштовний сніданок і обід. Через деякий час знайшла роботу в супермаркеті, де працювала більше двох років. Зараз беру участь у програмі, яку уряд започаткував для іммігрантів, щоб допомогти їм здобути місцевий досвід роботи в державних установах”.
Читайте також: – ШУКАЙ ТAЄМНИЦЮ У СВОГО ЧОЛОВІКА, – КPИЧАЛА БАБУСЯ: КОЛИ СИНОВІ ВИПОВНИЛОСЬ 13, У НАШОМУ БУДИНКУ ПОЧАЛИ ВІДБУВАТИСЬ ДИВНІ РЕЧІ
Австралійці люблять зустрічатися з друзями на вихідні на барбекю, відвідувати ресторани, парки, проводити час на свіжому повітрі.
“У Австралії можна скуштувати екзотичні сорти м’яса – кенгурятина, м’ясо крокодила, акули. Кенгуру трохи схоже на яловичину, вважається дієтичним, бо у ньому дуже мало жиру. Його потрібно вміти приготувати, інакше буде несмачним і дуже жорстким. Тут традиційними вважають м’ясний пиріг, тости з веджімайтом, м’ясо приготоване на барбекю, пиріг лемінгтон”.
Українка говорить, що австралійці не мають великих проблем із дикими тваринами.
“У Канберрі можна запросто зустріти кенгуру на вулиці. Какаду літають зграями, величезна кількість різних видів папуг. Держава контролює популяцію кенгуру проводячи їх планові відстріли. Також є “Забор № 1 для захисту від кроликів”. Кролі були завезені в Австралію у 18 сторіччі. Їх популяція зростала неконтрольовано швидко, бо умови були ідеальними. Вони масово виїдали рослини, якими харчувалися представники місцевої фауни, внаслідок чого багато місцевих тварин просто зникли. Відстріл двох мільйонів на рік не давав результатів, тому у штаті Західна Австралія протягом 1907 року було зведено паркан-бар’єр протяжністю 1833 кілометри. Він мав зупинити розповсюдження кроликів на території континенту. Побудували його з металу, дерева та дроту. Значна частина цієї огорожі збереглася до теперішнього часу”.