То ти кажеш, мамо, що в Італії тобі було краще, ніж удома? – ображено питає мене донька. – В якійсь мірі, так, – чесно зізнаюся. Ірина опустила голову і деякий час мовчала. – Чай будеш? – Ні, краще зроби мені каву, – кажу. – Витягни з сумки, я привезла італійську. Дочка незадоволено пішла робити каву, а я сиділа за столом, згадувала своє минули, і хотіла сама для себе розібратися, чому ж мені Італія видалася кращою, ніж дім рідний
– То ти кажеш, мамо, що в Італії тобі було краще, ніж удома? –
Віра повернулася додому і почула новину: її колишній чоловік, який кинув її заради іншої, тепер залишився сам, та ще й з дитиною. Що робити, Віра не знала, але оскільки вона так і не забула Богдана, то вирішила піти до нього, щоб самій переконатися, що ці новини не вигадка
Наважилася на заробітки Віра тільки тоді, як втратила чоловіка. Ні, він живий-здоровий, просто в
Як тільки запахло Різдвом, всі родичі з села, наче змовилися, стали мені телефонувати. Але телефонують кожен окремо. – Хочемо до тебе в місто приїхати, погостювати, гостинців привезти з села, скучили дуже. Я така здивована була, що й не знала, як з ними говорити, бо вже не пам’ятала хто і ким мені являється. Я ж коли жила в селі, то вся родина від мене відвернулася, бо я бідова була
Так склалося життя, що я залишилася без чоловіка дуже давно. Та згадую свого Іванка
Коли друга дружина подала на розлучення і забрала в Ігоря велику частину майна, він повернувся в село до батьків, адже більше свого житла не мав. Відтоді він став ходити до колишньої дружини та дітей і проситися назад, вибачатися, що залишив їх колись. – Якщо залишишся жити в селі, ми будемо твоїми сусідами, – сказала Оксана. – Тільки не думай, що все знову стане як раніше. Та чим довше Ігор жив в селі, тим більше родина стала його шкодувати, а від Оксани відвертатися
Ігор ніколи не любив своє село. Маленький двір, стара хатина, покрита іржавим дахом. Бездоріжжя
Своїй подрузі Марії я ніколи не заздрила, вона мені як сестра була. Але я не могла збагнути – як вона аж так доробилася в Греції? Я теж була на заробітках, в Італії, але я навіть близько того не маю, що має Марія. Не розумію, може то в Греції заробітки більші, чи справа таки в наших дітях
Я пам’ятаю, як усе почалося. 40 років тому, коли ми тільки переїхали в новий
З часом Світлана зрозуміла, що Валентина Петрівна не була такою ідеальною жінкою, як їй здавалося спочатку. Виявилося, що свекруха була дуже вимогливою в побуті. Вона любила чистоту та порядок в усьому. – Світлано, я думаю, що ти вже готова взятися за приготування цієї страви, – якось сказала свекруха. – Тільки пам’ятай: треба уважно стежити за температурою в духовці, інакше все може зіпсуватися, – казала Валентина Петрівна, коли Світлана вперше спробувала приготувати знаменитий пиріг свекрухи
Світлана сиділа за кухонним столом, міркуючи про своє життя. Вона давно звикла до того,
Мамо, ти привезла гроші? – перше, що запитала Марина, обіймаючи матір, яка після заробітків повернулася з Португалії. – Привезла, дочко, не хвилюйся. Тепер у нас буде все добре, – відповіла Поліна, з полегшенням усвідомлюючи, що повернулася додому після важких місяців на чужині. Але розчарувалася мати дуже швидко, євро ті йшли, як вода
У невеличкому містечку на заході України жила звичайна сім’я: мати Поліна, її двоє дітей,
А чи не забагато для неї – аж 1500 євро? Вона нам ніхто, – заявив мені мій чоловік, коли дізнався, що я збираюся поїхати до колишньої невістки не лише з гостинцями, але і гроші їй дати. – Внуки нам теж ніхто? – задаю уточнююче запитання. – Внуки – то інша справа. Ти їм он скільки гостинців везеш – і одяг, і іграшки, і смаколики. Цього буде цілком достатньо, – каже чоловік. Я спочатку не розуміла, чому чоловік так проти, щоб я гроші невістці давала, але потім з’ясувалося, що він машину нову запримітив
– А чи не забагато для неї – аж 1500 євро? Вона нам ніхто,
А ти думала, що і грошей заробиш, і сім’ю збережеш? – питає мене зовиця. – Так поки ти в своїй сонячній Іспанії ласувала цитрусовими, і грілася на сонечку, тут теж відбулися маленькі зміни, – каже. Так вийшло, що я приїхала додому без попередження, і просто ошелешена тими “маленькими змінами”, які побачила. На моєму подвір’ї повним ходом господарює сестра мого чоловіка, а cам чоловік тимчасово проживає у іншої жінки в сусідньому селі
– А ти думала, що і грошей заробиш, і сім’ю збережеш? – питає мене
У всіх на Різдво приємні сюрпризи, а у мене таке трапилося, що я навіть не уявляю, що тепер робити. Чоловік мій захотів розлучатися, і не тому, що він мене розлюбив, а тому, що так захотіла його бабуся. Скажете – нісенітниця, я теж так подумала спочатку, але справа занадто серйозна. Бабуся пообіцяла, що перепише свою шикарну трикімнатну квартиру в центрі міста на Павла, але виставила умову – перед тим він має зі мною розлучитися
У всіх на Різдво приємні сюрпризи, а у мене таке трапилося, що я навіть

You cannot copy content of this page