Жили ми бідно. І як тільки у мене з’явилася можливість поїхати з нашого села – я поїхала. І я не згадувала про свою матір багато років. Ми з нею навіть не спілкувалися, бо у мене було своє спокійне та безтурботне життя. Я вийшла заміж, навіть не знаю, чи знала про це мама, чи ні, але я не збиралася її запрошувати. Так я прожила близько 15-ти років зі своїм чоловіком і тільки недавно моя тітка повідомила мені, що моя мати занедужала. Вона вже стара, важко їй. Мені було відразу байдуже, але тиждень подумавши, я вирішила, що поїду в село, хоч одним оком на неї гляну
Чомусь я не можу зрозуміти чому я так роблю зі своєю матір’ю, адже наші
В понеділок прокинулася я серед ночі, дивлюся, світло горить в квартирі. Ну, звичайно, то ж Микола залишив. Дві години ночі, а зять мій сидить спокійно на кухні з комп’ютером своїм, нарізав собі бутербродів з ковбасою, чай п’є, щось читає. Я йому кажу, мовляв, Миколо, це ти не лягав ще спати, чи що? Давай швидко в ліжко, завтра на роботу вставати тобі рано. І нічого, кажу, ночами їсти. А цю твою ковбасу я взагалі викину завтра, щоб в будинку її і духу не було! А він мені: “Ага. Ідіть до своєї кімнати, чоловіком своїм командуйте там, а я вже тут сам розберуся, коли та що мені їсти, коли спати лягати. А ковбасу мою навіть і не думайте чіпати. Не ви її купували, не вам її і викидати”. Я мало не сіла
– Я навіть не уявляла, що так може бути, а тепер він ще й
Наближався Новий Рік, у нас в родині прийнято на це свято дарувати подарунки. І я вирішила зробити невістці особливий подарунок. Взяла велику коробку і доверху спакувала її всім необхідним. Вклала безліч порошків, засобів для миття всього-всього: спреї, креми, рідини. Також спеціальні ганчірочки, гумові рукавички і щітки. Все для того, щоб невістка нарешті навчилася прибирати. Але мій подарунок їй дуже не сподобався
Мій син одружився з жінкою, яка начебто і хороша, але дуже не любить прибирати. У
Мені 55 років і я живу в квартирі з своєю 25-річною донькою Веронікою. Я вважаю, що квартира моя, адже дісталася мені від мого батька. Але донька не хоче йти у самостійне життя, а навпаки, виходить заміж і збирається привести зятя до нас в квартиру. Мені це дуже не подобається, а що робити – я не знаю
Багато жінок мого віку потерпають від того, що не можуть порозумітися з своїми невістками.
В 25 років я познайомилася з Михайлом, якому було 43 роки. Якось я сиділа на роботі, і до мене прийшла старша жіночка. Як виявилося, це була мама Михайла і у неї до мене була пропозиція
Якось ми відпочивали компанією в лісі: смажили шашлики, спілкувалися, співали пісні. Мені тоді було
Перед Новим роком до нас в гості приїхала сваха. Так невістка, не соромлячись матері, командувала мною, що мені робити, де сидіти, що я повинна приготувати на стіл, і як це подати. Це занадто, я розумію – у сина тепер дружина, вона його жінка, але квартира моя
Я все життя старалася, щоб у мене вдома був комфорт і затишок. Була господинею,
Одна молода сім’я з нашого села у пошуках заробітку якось перебралася до міста. Працьовитий, здатний до всяких ремесел Дмитро без роботи не сидів. Такою ж була і його дружина Тамара — турботлива та гарна господиня, вона встигала і на роботі, і вдома. Підростав маленький син. Та не довго мир і злагода панували в цій чудовій сім’ї. Несподівано занедужала старенька мати Дмитра і він зі своїм сином поїхали в село її доглядати. А дружина залишилася в місті
Я коли приїжджаю у своє рідне невеличке село, завжди цікавлюся долею своїх сусідів, знайомих.
Мирославі зараз 57 років. Нещодавно звільнили з роботи. Зараз ходить по людях, прибирає. Хоч їй дуже важко, але їсти хочеться, тому не втрачає нагоду заробити копійчину. У день більше однієї квартири зараз вже не бере, і кожні три дні бере вихідний. Важко, каже їй зараз і ноги підводять. Усі люди думали, що вона самотня. Але в неї є син, дуже небідний син
– От мені саме цю Мирославу подруга вже давно порадила! – розповідала знайомій жінка
Коли одружився старший син, бабуся залишила йому свою однокімнатну квартиру, а сама переїхала до мене в двокімнатну. Спочатку старший син був задоволений, але зараз хоче переїхати в нашу двокімнатну квартиру, та молодший син, який живе зі мною, проти. Начебто стараєшся для дітей, а їм все мало. Брати один з одним не розмовляють, на мене ображаються
– Я впевнена, що у всьому винні ці квартири! Може, якби їх не було,
Якось я прийшла до невістки, побачила на кухні гору посуду. Давай той посуд мити. Галина летить до мене вже на кухню, мовляв, що ви робите? Хто вас просив? Не треба! Я й залишила все, як було. Потім взяла коляску з дитям і вийшла на вулицю погуляти, щоб невістка могла хоч трішки відпочити. Через п’ятнадцять хвилин дивлюся – біжить, очі великі: – Куди ви поділися? Де вас носить? Я дзвоню, ви чому не можете відповісти? А у мене телефон в сумці, а сумка в квартирі залишилася. Ну куди я могла подітися з коляскою? Галина ще довго мені докоряла, а я стояла і мовчала, віддавши їй дитя
– А я не раз синові своєму кажу – Володю, ну якщо я в

You cannot copy content of this page