“А знаєте, взагалі, в яку сім’ю ви потрапили, дорогенька”. Таке питання з гордо піднятою головою задала мені тітка мого другого чоловіка, коли ми приїхали знайомитися з його ріднею.
З розповідей мого чоловіка я знала, що тітка його характеру вельми непростого, в будинку всі живуть по її встановлених правилах і перечити їй ніхто не сміє. За матеріалами
Правда, обидва її сина, ледь подорослішавши, з родини втекли, один в столицю, інший взагалі за кордон поїхав вчитися, там і залишився. Маму відвідують вкрай рідко.
Сама ж вона вельми успішний підприємець.
І тут вона мені каже так зверхньо, щоб збентежити до неподобства, щоб знала своє місце. А я, треба, сказати, люблю такі ситуації.
Ось люблю, і все. Радують вони мене. Напевно, пoмеpла в мені велика актриса, хоча чому пoмеpла? Живе і грає свої ролі помаленьку.
– Ні не знаю. І в яку ж сім’ю я потрапила? – підкреслено та зацікавлено спитала я.
– У благородну! – значно вимовила «благородна» дама.
– Як мені повезло! Ви члeн цього “благородства”?
Вона насторожилася. Чоловік мій, сміючись, завбачливо пішов кyрuти на вулицю.
– А я не жартую! – Дама була готова просвердлити мене поглядом. – Ось, Микола одружився, а ми нічого про вас не знаємо. Хто ви, що ви … У вас другий шлюб … Знову нічого не знаємо. У вас і дитина є? ..
Я слухала і просто плавала як в теплій воді в цій ситуації.
– А ви, перш ніж я вам відповім, що не покажете мені Дворянські грамоти? А то, я бачу, розмова серйозна. Я повинна бути з сім’ї Романових? Не нижче?
– А ви даремно нервуєте. Ми в сім’ю хочемо приймати людей перевірених, наших. Ось тільки Микола ніколи нікого не слухає.
Тут Микола мій повернувся і поглядом оцінював ситуацію. Чи не потрібна мені допомога або, навпаки, чи не треба когось від мене захищати. Я в гніві сама собі не подобаюся. Неприємна я в гніві. А хто приємний ?!
Я хотіла закотити ефектну сцену. Чесно. Але тільки зараз зрозуміла сенс слів чоловіка про тітку. Не варто.
Тому я просто тихо сказала, що я з сім’ї справжніх дворян і нічиї підколювання та замашки мене не кривдили. І її слова теж не скривдять.
Хотілося б написати, що вона вибачилася потім. Але нічого такого не сталося. А чи треба?
