Так склалося життя, що сім років тому Ольга народила прекрасного синочка. Незважаючи на те, що їй ледь виповнилося вісімнадцять, вона душі не чула в дитині. Вони збиралися з чоловіком узаконити свої стосунки найближчим часом, та все відкладали.
Але вже через пів року трапилася подія, що змінила все їхнє життя.
Вони з чоловіком їхали з іншого міста, де були в гостях. Все, що пам’ятає Ольга – гучний тріск. На щастя сина з ними не було, з ним няньчила свекруха, поки молоді відпочивали в гостях.
Прокинувшись в лікарні, Ольга відразу запитала про чоловіка, їй сказали, що з ним все буде добре, але зараз справи не дуже хороші.
Через два тижні Ольгу виписали, а чоловіка Степана – ні. Тепер уже Ольга добре знала, що її чоловік, швидше за все, не буде вже ходити.
Так проживши з Степаном десь приблизно рік, Ольга зрозуміла, що вона так більше жити не може їй дуже важко, і в один з днів вона просто вийшла в магазин, а додому вже не повернулася.
Спочатку вона надто хвилювалася за сина, але потім звикла до думки про те, що там є свекруха, вона дуже добра людина, яка зможе виховати її сина як рідного.
Через кілька місяців Ольга познайомилася з чоловіком, а через місяць після знайомства вони одружилися, але про те, що має сина вона чоловікові не сказала.
Минав час.
Одного дня Ольга готувала святкову вечерю, у них з чоловіком сьогодні річниця весілля.
У якийсь момент у двері подзвонили, відкривши двері, Ольга аж похолола на порозі.
Перед нею стояв її колишній чоловік, який тримав за руку маленького хлопчика.
– Привіт, впізнаєш нас, чи вже ні? – запитав він.
– Привіт, – здивовано сказала Ольга, – а як ти мене знайшов?
– Так в одному місті живемо, – посміхнувся Степан, – познайомся це твій син Іванко, якщо забула про нього.
Ольга сіла навпочіпки перед хлопчиком, подивилася на нього і спробувала пригорнути. Хлопчик не захотів.
– Доброго дня, мамо, – сказав Іванко, – а чому ти не приходила стільки часу до нас?
– Я не могла, я не знала, – спробувала виправдатися Ольга і, не витримавши, розплакалася.
– Добре, ми підемо тоді, – сказав Степан, – ось тримай мій номер телефону, якщо захочеш поспілкуватися телефонуй мені.
Увечері, коли чоловік прийшов з роботи, Ольга нагодувала його смачною приготованою вечерею, але романтичного вечора не вийшло, так як жінка відчувала себе недобре і весь день вона думала про покинутого нею сина і його батька.
– Що з тобою, Олю? – дивлячись на неї, запитав чоловік, – ти сама на себе не схожа.
– Сьогодні мені нагадали про моє минуле, – сумно сказала Ольга, – де я була дуже поганою людиною.
– Дуже поганою? – посміхнувся її чоловік.
– Так, я зробила найгірший вчинок, який тільки може зробити жінка-мати! – гірко сказала Ольга.
– Матір? – здивувався чоловік, – Ти мати? Чия?
– У мене є син, йому сім років і я його кинула на свекруху і колишнього чоловіка, – промовила Ольга, – ось так.
– Нічого собі, – здивовано сказав чоловік, – а чому раніше не сказала.
– Не знаю, боялася, соромно було, думала ти мене кинеш, – сказала Ольга.
– Зрозуміло, – сумно мовив чоловік, – на раз такі справи, треба знайомитися з твоїм сином і колишнім чоловіком, клич їх завтра в кафе.
Ольга полегшено зітхнула і прямо при чоловікові зателефонувала Степанові запросити його з сином в кафе. Він погодився відразу.
На наступний день Ольга хвилювалася ще більше, вона не спала всю ніч, але чоловік як міг підтримував її.
– Привіт, я Микола, – представився чоловік Ольги.
– Я Степан, а це мій син, син Ольги, – сказав Степан.
– Дуже приємно, я вас чудовий син, – сказав Микола.
Вони всі приємно провели час в кафе, просидівши там приблизно півтори години.
– Знаєте, спочатку я хотів помститися Ользі, з’явитися в її житті, дати можливість поспілкуватися з сином, а потім зникнути так само як вона, але зараз передумав, – зізнався Степан.
– А зараз? – з побоюванням і надією запитала Ольга.
– А зараз я передумав, ви хороша пара, і я бачу, що ти змінилася, стала серйознішою і відповідальнішою. Не хочу сина знову матері позбавляти. Та й синочок вчора був радий зустрічі з тобою, він дуже любить тебе.
У цей момент син підійшов до мами, обняв її і прошепотів:
– Мамочко, я люблю тебе.
З цього моменту пройшло вже два місяці, Ольга абсолютно щаслива, адже тепер у неї знову був син.
Хлопчик постійно приходив до мами в гості і навіть іноді жив по кілька днів. Ось така у них дружна та щаслива сім’я.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
