Російські окупанти завдали ракетного удару по торговому центру у Кременчуку, що на Полтавщині.
Президент Володимир Зеленський вже відреагував та показав такі важкі кадри з місця подій.
Інформація розміщена у телеграм Володимира Зеленського.
ТРЦ палає, рятувальники займаються гасінням пожежі. Зеленський наголосив, що кількість жeртв неможливо навіть уявити.
У ТРЦ було дуже багато людей.
Окупанти вдарили ракетами по торговому центру, де було понад тисячу цивільних.
При цьому жодної небезпеки для російської армії центр точно не становив. Зеленський відзначив, що там не було жодної стратегічної цінності.
“Росія продовжує виміщати своє безсилля на звичайних громадянах. Сподіватися на адекватність і людяність з її боку марно”, – наголосив Володимир Зеленський.
Фото – скріншот відео.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться