Одного разу, біля магазину, я побачила машину свого чоловіка і в ній – дівчину. Підійшла, відкрила двері і запитала, хто вона така? Вона не соромлячись, відповіла мені, що, практично, дружина. Тут підійшов мій чоловік. Я запитала: «Що це все означає?». Він сказав мені: «Йди додому, потім поговоримо». Сів в машину і поїхав. А коли повернувся додому, сказав, що подає на розлучення. Але в результаті я лише виграла від цієї ситуації

Я ніколи не думала про те, що для чоловіка є важливою моя фігура. Я ніколи не була худою. Завжди була нормальної статури. Повною мене теж не можна було назвати. Залицяльників в молодості було багато, але я вибрала Любомира. Зустрічалися близько року, а потім одружилися.

Все по початку, було чудово. Любов і розуміння. Народився син і тут почалося. Я практично відразу набрала кілограм десять. Скинути їх мені не вдавалося. Чоловік почав до мене холодно ставитися. Він навіть не намагався приховувати свого холодного ставлення до мене.

Часто говорив мені: «Подивися на кого ти стала схожа. Розпустила себе до невпізнання. Так з тобою навіть вийти кудись соромно».

А мені було прикро. Я старалася, як могла. Дитина забирала багато часу, і у мене майже зовсім не залишалося часу на себе. Я дивилася на себе в дзеркало і розуміла, що далека від ідеалу. Мені хотілося бути, такою як до того моменту, як я вийшла заміж і народила дитину. А тут ще й чоловік, постійно критикував мене.

Я намагалася якось стежити за собою, але це давало дуже незначний ефект. Моя мама каже, що не треба переживати, що просто у нас такий склад фігури. Ще мене заспокоювала постійно свекруха, але і в той же час, говорила, що мені треба зайнятися собою.

Зате брат чоловіка Дмитро, навпаки говорить мені, що так навіть краще. Він старший за мене років на п’ять і на два роки старший за мого чоловіка. Своєї сім’ї у нього досі немає. Він часто до нас приходить і ми з ним добре спілкуємося. Я питаю його, чому він до тепер один, каже, що ще не зустрів ту єдину.

І іноді сміється, додає: потрібна така як ти, а сучасні дівчата, всі женуться за ідеальним тілом. З ними навіть в ресторан не сходиш. Нічого не їдять, а при них і я не можу їсти. Стає незручно якось.

Всі наші розмови, завжди проходить в легкій і жартівливій формі. Мій чоловік, буває говорить мені що-небудь образливе, про мою зайву вагу, не соромлячись сторонніх. Навіть брат його Дмитро, робить йому зауваження, з цього приводу.

Дійшло до того, що Любомир, став все частіше затримуватися після роботи, а іноді і в усі не приходити додому ночувати. Весь час посилається на зайнятість. Але я ж не сліпа і щось в житті розумію. Так вже і доброзичливці стали доносити, що бачили його з молодою і стрункою дівчиною.

Одного разу, біля магазину, я побачила машину чоловіка і в ній – дівчину. Підійшла, відкрила двері і запитала, хто вона така? Вона не соромлячись, відповіла мені, що, практично, дружина. Оце так! Несподівана заява, а хто тоді я?

Тут підійшов мій чоловік. Я запитала: «Що це все означає?». Він сказав мені: «Йди додому, потім поговоримо». Сів в машину і поїхав.

Я прийшла додому і місця собі не знаходила. Приїхав Любомир і сказав мені, що подає на розлучення. Він полюбив іншу і йде до неї. Я не стала його зупиняти і не стала навіть просити його. Він зібрав свої речі і поїхав.

В цей же вечір, заїхав його брат Дмитро. Він уже все знав. Почав мене заспокоювати. Він довго говорив зі мною, і мені стало так спокійно. А потім зізнався, що давно любить мене.

Минуло вже пів року, як ми з ним одружені. Він називає мене своєю «коханою булочкою». І у мене немає комплексів з приводу, своєї фігури. Я абсолютно щаслива.

А у мого чоловіка з тією дівчиною теж не склалося. Вони розійшлися і він знову в пошуку.

Фото ілюстративне – pikabu.

You cannot copy content of this page