fbpx

Нещодавно моя сестра на базарі зустріла свою колишню однокласницю, яка ледве впізнала її. Однокласниця дуже здивувалася і прямо сказала Наталі, що вона дуже постаріла, не така красива, як колись і вона розчарована, адже усі думали, що вона далеко піде: стане політиком або лікарем хорошим. А та має троє дітей і чоловіка бідового

Я маю рідну сестру, Наталю. Вона ще з дитинства завжди була дуже непосидючою та дуже активною дівчинкою і, до того ж, головою та авторитетом в будь-якій компанії. Усі пророкували їй велике майбутнє кар’єристки, а багато хто припускав, що вона стане відомою людиною: наприклад, хорошим політиком або спортсменкою, адже вона і вчилася на відмінно, і художньою гімнастикою займалася, дуже активною дівчинкою була.

Але професію Наталя собі обрала досить дивну і спокійну, як на мене, на велике здивування усіх: кухар-кондитер, і замість вищого навчального закладу просто пішла навчатися в звичайний коледж. На думку моєї сестри – не потрібно втрачати зайвий час в навчанні, якщо вдосконалитися можна і самостійно все своє життя.

Вийшла заміж моя Наталка в 21 рік за такого тихоню, що відразу стало зрозуміло – сестра поглине чоловіка своїм авторитетом, адже вона дуже самостійна і вольова. Ну і тут у неї свої міркування. Як сестра сказала: “У мене на нього певні плани, які під моїм керівництвом він повинен виконувати!”

Ні, її чоловік зовсім не олігарх і не бізнесмен, в ньому немає ділової жилки. Він звичайний старанний робітник, якому треба тільки команду дати, щоб він щось робив. А мені його шкода.

У сестри моєї, по відношенню до нього, чоловіка поваги абсолютно немає. Вона його настільки загрузила усією роботою і своїми командами, що він без її наказу нічого зробити абсолютно не може. Я думаю, що любов’ю там і не пахне з її боку, на жаль. Я просто не впізнаю Наталю.

Зате сестра моя стала мамою. Вона все це планувала ретельно. Але треба десь жити, тому взяли вони житло в кредит. Чоловік її працював на двох роботах, вона на одній, але з нічними змінами в ресторані.

Згодом в сім’ї з’явився перший син. Поки Наталка пів року годувала молоком дитину, вона знаходила час на випічку тортів вдома. З пів року з її малюком вдома сиділа наша мама, так як Наталя повернулася на роботу.

Другий малюк в сім’ї сестри був запланований через 4 роки, так і вийшло, згодом в Наталі з’явилася донька, і знову сестра бігом хоче вийти на роботу. Старший в садок, молодший знову на маму залишився, яка просила більше не народжувати їй онуків – сидіти з дітьми не буде. Але ж в планах у Наталки як мінімум третя дитина і теж через 4 роки!

Коли з’явилася третя дочка, вони вже виплатили весь кредит на своє житло. На чоловіка Наталі вже шкода було дивитися – як лимон без соку. Йому довелося влаштовуватися на якийсь час і на третю, нічну роботу сторожем доба через три, де можна було йому хоч трохи поспати, як недивно.

А ще вдома сестра постійно мала якісь вимоги, і якщо чоловік вдома, для нього завжди знаходилася якась справа. Але, щиро кажучи, виховання дітей вона взяла на себе, і сиділа вдома три роки з наймолодшою дитиною ​​до її дитячого садка.

Я навіть не могла нормально посидіти у неї в гостях: якась вічна суєта з тими постійно плачучими дітьми. Старшому важко зосередитися на своїх уроках, середня дуже неслухняна, малятко плаче, а Наталя постійно сердита від надлишку енергії.

Після того, як молодшу дитину вона влаштувала в садок, а середня пішла в 1 клас, Наталя влаштовується відразу на дві роботи сама. Як вона каже: Відпочиваю на роботі від сім’ї і в дома – від роботи.

Одного разу моя сестра зустрілася зі своєю колишньою однокласницею, з якою не бачилася зі шкільної лави. До слова сказати, моєї сестри немає ні в одній соцмережі, зовсім не любить вона це, та й ніколи їй, тому сестру мою ніхто зі старих знайомих за ці роки не бачив.

І ось ця її колишня однокласниця була настільки здивована неприємно: “Ой, що з тобою сталося за цей час? Ти не така тендітна, як колись і виглядаєш старою, без колишнього шику. Як тітка з торбами! Ми всі думали, що ти чогось високого в житті досягнеш! Ти ж така перспективна була і красива!”

Сестра мені про це мало не зі сльозами на очах розповідала: “Вона що – зовсім нерозумна якась? Я дуже багато в житті досягла – квартира, чоловік слухняний, діти чудові, професія у мене гарна і зарплата! Так це ж щастя справжнє!”

Як не дивно, але моя сестра вважає себе щасливою. Каже, що в неї чоловік, троє дітей і їй байдуже, як вона виглядає та що вони в роботі постійно, каже, що такого щастя, як в неї, зараз важко досягти комусь.

Але в чому це щастя? Хіба це нормальне життя? Що чоловік з дружиною світу білого не бачать через роботу та дітей? Моя сестра ще 40 років немає, а виглядає на 50. Чому вона не розуміє, що й для себе потрібно жити? Чи багато таких жінок серед нас?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page