Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш висловився про ситуацію в Україні і заявив, що українці переживають «справжнє пекло».
За його словами, різке зростання цін на продукти харчування, енергоносії та добрива “загрожує перерости в глобальну голодну кризу”. Джерело – 24Канал.
«Місяць тому Російська Федерація розпочала масове вторгнення на суверенну територію України, порушивши Статут ООН. Це було зроблено після місяців нарощування військових сил великої потужності, вздовж українського кордону.
З того часу ми бачимо жахливі людські страждання та руйнування в містах, містечках і селах. Постійні бомбардування, які тероризують мирне населення.
Обстріли лікарень, шкіл, будинків та укриттів. І все це посилюється, щогодини стає все більш руйнівним і більш непередбачуваним.
Десять мільйонів українців були вимушені покинути свої домівки і переїжджати. Але війна веде в нікуди, швидко.
Понад два тижні Маріуполь оточений російською армією і знаходиться під постійним бомбардуванням, обстрілами і атаками. Навіщо?
Навіть якщо Маріуполь впаде, Україну не можна завоювати місто за містом, вулицю за вулицею, будинок за будинком. Єдиний результат усього цього — це більше страждань, більше руйнувань і більше жаху, наскільки це можна уявити», – сказав він.
Проте Антоніу Гутерреш наголосив, що втрачати надію не варто. Він вважає, у перемовинах України та РФ намітився прогрес, і закликав перейти від бойових дій до предметної розмови про мир.
«У цій війні неможливо перемогти. Рано чи пізно доведеться перейти від полів битв до мирного столу. Це неминуче. Питання лише у тому, скільки ще життів має бути втрачено? Скільки ще бомб має впасти? Скільки “маріуполів” потрібно знищити? Скільки подружніх пар має бути вбито чи скільки українців і росіян загине?» – зазначив він.
«Продовження війни в Україні є морально неприйнятним, політично невиправданим і безглуздим з військового погляду. Те, що я говорив із цієї трибуни майже місяць тому, сьогодні має бути ще очевиднішим. Настав час закінчити цю абсурдну війну», – додав Антоніу Гутерреш.
Фото з інтернету.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна