Знаю я одну історію з життя, яку спостерігаю вже дуже багато років. Хочеться поділитися з кимось, адже маю двояку думку щодо всього.
Справа в тому, що я, особисто, ніколи не люблю втручатися в чуже життя і робити висновки зі стосунків в чужій сім’ї, але таке в житті трапляється рідко.
Є у мене дуже хороша подруга, яку я знаю багато років, назвемо її Наталею, зі зрозумілих міркувань.
Так от, Наталя дуже пізно вийшла заміж. Чоловік Наталі, Олег, назвемо його так – єдиний син досить таки заможних, дуже інтелігентних батьків. Він у них теж пізня дитина, улюблений син, якому вони готові віддати все і зробити для нього все. Після весілля вони стали жити в квартирі батьків Олега разом з ними.
Наталя з чоловіком довго не мали дітей, довелося відвідати багатьох фахівців, але це не дало свого результату.
А два роки тому, коли вже всі надії скінчилися і молоде подружжя змирилося з усім, сімейна пара купила дорогі путівки на відпочинок за кордоном. І, несподівано, Наталя зрозуміла, що чекає дитину. Путівки вже були оплачені і молода сім’я не відмовилася від відпочинку, а поїхали туди щасливі.
Ще з перших днів їхнього заміжжя батьки Олега ставилися до Наталі, як до рідної улюбленої доньки: вдома їжу готувала свекруха, вона й прибирала, прала, витирала пил. І вся справа полягала навіть не в тому, що Наталя не хотіла нічого робити, а в тому, що свекруха постійно просила її, коли невістка поверталася з роботи, щоб вона відпочила. Мама казала, що зробить все сама, адже вона на пенсії, має багато часу і всю себе може присвятити дітям.
Коли Наталя відмовляла у якісь допомозі своїй свекрусі, вона наче ображалася, хоча намагалася не показувати цього. Навіть свекор постійно говорив, мовляв, чому Наталочка не каже, що вона хоче їсти, дружина моя їй з радістю приготує. Наталя часто їла ті мамині смаколики, щоб не ображати, адже снідати, обідати і вечеряти вони мали разом, така у них традиція, так вони живуть вже багато років.
Наталя вже й 10 кілограм додала відтоді, як одружилася, не була вже схожа на себе колишню, струнку та тендітну.
Я знаю про її життя не з чужих розповідей, а з власних спостережень, адже вони часто запрошують мене на сімейні свята.
А коли Наталя народила дитятко, то свекри й взагалі спати навіть перестали, все біля дитини крутилися. Вони, за їх словами, вже обізнані, знають краще, що потрібно дитині, з рук свого онука не спускають, він ще й так схожий на їх сина.
І одного дня моя подруга сказала чоловікові, що більше так жити не хоче. вона знає, що його батьки добрі люди, але вона сама мама, сама хоче виховувати свою дитину, готувати і прибирати в своєму домі. І вони взяли велику квартиру в оренду в центрі столиці, адже чоловік заробляє добре, в них ніколи не було проблем з фінансами. Я часто заходжу до Наталі в гості, вона щаслива, щось там смаже, пече, прибирає, гуляє з дитям, я радію за неї.
А нещодавно, випадково, зустріла її свекрів. Вони засмучені і не розуміють, що робили не так. Вони хотіли лише допомогти своїм дітям, завжди бути поряд з ними. Якщо Наталі щось не подобалося, потрібно було це сказати їм, а вона з їхнім сином просто вирішила залишити батьків.
Я слухала і навіть не знала, шо сказати. Я трохи заздрила подрузі, адже свекруха до мене так добре ніколи не ставилася, ми наче чужі люди з нею, а то й гірше. А тут таке хороше ставлення, та подругу воно втомило. А з іншої сторони я розуміла свою подружку, вона теж хоче бути господинею свого життя.
Отаке буває в житті, можливо, комусь ще траплялися такі сім’ї на життєвому шляху.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
