Наближається день народження моєї свекрухи, їй буде 50. Ми хотіли подарувати їй якусь техніку на кухню, та вона каже, що все одно буде робити все своїми руками. Тоді чоловік запитав у неї прямо: – Мамо, а що ти хочеш, що тобі подарувати? Відповідь моєї свекрухи мене дуже засмутила, я сказала своєму чоловікові, що я, напевне, не піду, хай сам їде, хоч на мені зекономимо

Наближається день народження моєї свекрухи, їй виповниться 50 років. Майже рік ми з чоловіком думали, що ж їй подарувати на це свято. Не сказати, що ми бідуємо, достаток у домі є, але ми і не олігархи. Чоловік отримує трохи більше 8-ми тисяч гривень, я близько 6-ти тисяч, за мірками провінції це дуже хороші зарплати. Тому думали мамі чоловіка якусь техніку купити. Але у неї все є, а чогось більш сучасного вона не хоче, каже:

– Я все одно буду робити все своїми руками, мені не потрібна ця вся кухонна дорога техніка, яку зараз рекламують.

Гаразд, мій чоловік запитав прямо:

– Мамо, а що ти хочеш, що тобі подарувати?

А вона, несподівано, заявила:

– Оплатіть мені ресторан на ювілей, це буде самий чудовий і пам’ятний подарунок!

Але що це за подарунок? Невже можна про таке просити, звідки у нас такі гроші. Але чоловік уперся: хоче мама, значить зробимо. Ну добре, я по ресторанах не ходжу, ще не знала наскільки там все дорого, думала як в кафе.

Прийшли в посередній такий клас ресторану, головне, щоб ближче до дому. Треба замовити, як свекруха просила, на 35 осіб: свекруха, ми, вітчим чоловіка, а всі інші – далекі родичі її. Коли нам нарахували банкетне меню, я мало не впала – 25 тисяч гривень!

Це ж скільки нам відкладати потрібно на це свято. Я в сльози! Адміністратор стала вираховувати по-новому: робила знижки, дещо сказала можна самим принести, прибрали банкетний мішуру типу кульок та інших речей, все одно вийшло мінімум 19 000. Я все одно вражена, але чоловік сказав: будемо замовляти!

Вийшли з ресторану, сіли в машину, у мене зовсім настрою немає. 19 тисяч гривень на вітер! Прошу чоловіка поговорити з мамою, щоб він з нею домовився – дасть їй 10 тисяч і нехай вже вона купить те, що хоче, а ресторан нехай вітчим оплачує. Виявилося, що він уже взяв дві путівки на два тижні на закордонні моря. Менший брат – не береться до уваги, він вчиться ще, сам просить гроші у мого чоловіка мамі на подарунок. А друзі родини не будуть складатися на бенкет.

Тепер не можу спати: гроші викинуті невідомо на що, аванс вже внесений, хоча можна і забрати. Кажу чоловікові: забери мою долю, я не піду, заощадимо на мені. Але чоловік сказав, що я маю поважати його матір.

Зараз мені просто хочеться зателефонувати свекрусі і все їй висловити, те, що я тут написала, але поки мовчу. Так, ми молода сім’я і, поки, без дітей, так, у нас є своє житло, і навіть машина. Але ми б могли ці гроші покласти собі в скарбничку, подарувавши хоча б чисто символічний подарунок. У нас же теж свої потреби є! І діти, можливо, скоро будуть. Ну чому не можна зробити ювілей вдома, а хвалитися пере усіма рестораном? Чому ми повинні її друзів годувати і поїти? Мені дуже сумно, що свекруха думає лише про себе. Можливо багато людей мене не зрозуміють, але мені дійсно шкода таких грошей.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page