Вже 3 роки, як Марія вийшла на пенсію.
Син та донька з сім’ями живуть окремо, хоча всі мешкають в одному місті. Для Марії це дуже зручно, адже вона постійно може навідатися до дітей, допомагає їм в усьому, возить смаколики онучатам.
Достаток в матері невеликий, але своєю працею дітям і онукам вона допомогти ще може, завжди старається стати в нагоді для них.
Нещодавно Марія була в стаціонарі, витратила всі свої заощадження. А йде осінь, зима, скоро й комунальні великі прийдеться платити і вирішила Марія, що буде здавати одну кімнату в своїй квартирі в оренду. Якраз її подруга попросила її, щоб та племінницю її приютила, яка навчатися з села приїде.
Марія за кімнату в дівчинки багато грошей не брала, та давала їй в місяць 2 тисячі гривень, весь день була на навчанні, а у вихідні їздила в село до батьків. Марії було і веселіше і легше.
Вона стала трішки краще харчуватися, і раділа, що не потрібно просити нічого в дітей і бути для них тягарем.
Нещодавно донька звернулася до мами і попросила, щоб та дала гроші їй, казала, що в цьому місяці витратили багато грошей, а до зарплати ще тиждень. Марія сказала, що грошей у неї зараз самої немає, лише оплатила всі комунальні, купила продуктів на тиждень, щоб менше виходити з дому.
А наступного дня племінниця подруги віддала орендну плату Марії за кімнату і жінка вирішила собі купити тепле пальто, адже стареньке вже давно порвалося.
Марія в обновці пішла до доньки, думала та порадіє за неї. Але донька лише образилася, сказала, що мама лише про себе думає, а до дітей їй байдуже.
Марія поверталася додому сумною. Виходить, вона навіть одягу собі тепер не може купити, а має останнє дітям віддати? Вона ж сама якось викручується, не просить допомоги у них, як би важко не було.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
