Ми жили окремо від своїх батьків, але дуже близько від батьків чоловіка. Ми часто приходили до них в гості і запрошували їх до себе.
Одного разу ми прийшли до батьків чоловіка, свекруха була одна, а от свекра не було. Не було ні його взуття, ні одягу, ні особистих речей. Мама чоловіка стала скаржитися, що він просто пішов до іншої. Розповідала, як їй нелегко з ним жилося всі ці роки, як вона йому в усьому догоджала.
І мені було б шкода свекруху, але я знаю, яка вона насправді жінка. Мама чоловіка завжди звикла усіма розпоряджатися, все має бути, так, як скаже вона. Коли не прийду до них, постійно вона чимось незадоволена, скаржиться на чоловіка, хоча свекор дуже добра людина.
А нещодавно ми з Славком одружилися, він єдиний у них син. І батько вирішив, що досить вже мовчати заради дитини, тепер у сина своя сім’я, він живе окремо, отже батько вважав, що свою місію виконав.
Я, звичайно, поспівчувала свекрусі, як жінка, щиро кажучи, розумію її почуття. Вона залишилася зовсім одна, а нещодавно ще командувала цілою сім’єю. Вона просила Славка, щоб той поговорив з батьком і він повернувся додому.
А на днях до нас приїжджав свекор зі своєю новою дружиною. Вона дуже спокійна жінка, від неї просто віє простотою і якоюсь легкістю. Батько чоловіка біля неї сидить такий спокійний, він дуже змінився, щасливий таким, я його таким ніколи не бачила. Тоді вони запросили нас до себе в гості, живуть вони в квартирі тієї жінки. Чоловіка її не стало дано, діти вже дорослі, живуть окремо. Ми пообіцяли що приїдемо.
А сьогодні нам подзвонила свекруха, вона дізналася, що батько з дружиною приходив до нас.
Мама чоловіка була незадоволеною, сказала, щоб ми обрали з ким нам спілкуватися: з нею, чи з ним.
Я не розумію, чому вона вмішує дітей, вони дорослі люди, нехай самі розберуться. Батько не казав, щоб ми когось обирали.
Тепер ми з чоловіком навіть не знаємо, як правильно вчинити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.