“Ми навіть не відбили того, що вклали”, – яk на українських заробітчанах заробляють шaхрaї-посередники (відео)

Сергій щойно повернувся з Польщі, де відпрацював три місяці таксистом. Він заробляв у Вінниці до 10 тисяч гривень. Але цього для утримання родини було замало, тому подався за кордон, пише 24tv.uа.

Там сподівався знайти хорошу роботу та отримати більше грошей, але натрапив на місцевого шaхрaя, який, лише наживався на заробітчанах.

Вінничанин Сергій Царук розповів, що поїхав до Польщі. Там  він працював через посередника, через юридичну особу. Але все гаразд було лише перший тиждень.

“Потім почались затримки зарплати з різних причин. За такою ж схемою, як зі мною, через ті самі причини п’ятьом людям недоплатили певні кошти – комусь більше, комусь менше”, – розповів Сергій.

Такий негативний досвід працевлаштування у Польщі є й у Юлії Обелець. Проте зараз в неї хороша робота та щаслива родина. Тож про свою невдалу спробу заробітку у Польщі три роки тому тепер згадує з посмішкою. Адже за місяць вaжкої фізичної праці вона разом з чоловіком отримували копійки.

“Нам дали по 4200, якщо на гривні перевести. Ми навіть не відбили того, що вклали. Ми вирішили більше не ризикувати, повертатися в Україну і пробувати влаштовувати життя тут. Помаленьку ми йдемо до наших цілей. Частково їх втілили, а дещо ще попереду”, – сказала мешканка Полтавщини Юлія Обелець.

Читайте також: “З БУДЬ-ЯКОЮ РОБОТОЮ У США МОЖНА НОРМАЛЬНО ЖИТИ”, – УКРАЇНСЬКИЙ МІГРАНТ РОЗПОВІВ ПРО СВІЙ ДОСВІД У США

За три роки за кордон виїхали працювати майже півтора мільйона українців. Тож, найбільше – до половини у Польщу, а також в Росію, Італію та Чехію. Соціологи ж стверджують, що трудова міграція з України вже досягнула свого піку.

“Скоріше за все потік трудових мігрантів не буде зростати. У нас немає резерву населення, яке могло б знятися і поїхати працювати кудись. Оці міграційні потоки на заробітки, хто їздить – це достатньо усталені такі потоки, люди проторували собі цей шлях,” – зазначила науковець Інституту демографії та соціальних наук Лідія Ткаченко.

You cannot copy content of this page