Ми з чоловіком ровесники, нам по 43 роки. Одружилися ми дуже рано, то ж у нас вже є доросла донечка, якій нещодавно виповнилося 22 роки. Оля у нас красуня і розумничка, нещодавно закінчила університет. Тепер донька вирішила виходити заміж і все б нічого, якби її обранець не був настільки дорослим. Він, практично, наш ровесник, Тарасу 37 років.
Пів року тому донька мені повідомила, що зустрічається з чоловіком на п’ятнадцять років старшим за себе. Мені, звичайно, це не сподобалося, але я нічого не сказала. Ну, по-перше, я вважаю, що вона вже доросла, і я не повинна вказувати, що робити. Якщо зараз вона щось і робить неправильно, вже пізно виховувати.
По-друге, у мене принцип, не втручатися в її особисте життя, нехай сама собі вибирає супутника життя, адже їй жити з ним. Але я спочатку думала, що цей роман скоро закінчиться, в крайньому випадку, я на це сподівалася. Але такою інформацією вона ділиться тільки зі мною, батьку нічого не розповідає, він у нас дуже строгий. Але якщо вже вона мені розповідає все «по секрету», то я і чоловікові нічого не кажу.
Тоді я думала, що ці відносини швидко себе вичерпають, вирішила, що і говорити нічого не потрібно. А тепер, коли мені дочка сказала, що вони вирішили одружитися, я прямо в розгубленості. Я не розумію свою дочку як жінку, ну навіщо їй настільки старший від неї чоловік? Це зараз йому тридцять сім років, і він ще виглядає ще більш-менш добре.
А через десять років йому буде вже сорок сім років, а їй всього тридцять два роки. Тоді різниця буде помітна ще більше, вона буде в розквіті, а чоловік вже буде старіючим мужичком. Їй самій буде соромно з’являтися з ним в людних місцях. А діти? Ось їй би ще погуляти, а йому за віком пора дітей заводити.
Ну, погодиться він почекати років п’ять, народить вона пізніше. А потім, коли буде саме час дитину на ноги ставити, освіту їй забезпечити, чоловік вже буде на пенсії. Який з нього помічник? І буде потім моя дочка сама тягнути і дитину і чоловіка. Та й взагалі, невже дорослий чоловік може бути цікавішим, ніж молодий хлопець?
Ось намагаюся проаналізувати все і зрозуміти свою дочку, але не можу. Але тут ще є і друга сторона ситуації: поки їхні відносини не були серйозними, батькові можна було нічого не говорити. А тепер все складається так, що справа йде до весілля, так що чоловікові потрібно розповісти. Я просто не знаю, як він відреагує, він все життя виховував її в строгості.
Чоловік, напевно, навіть і не знає, що вона з кимось зустрічається. Тепер як його підготувати до такої новини? Оля сказала, що на днях Тарас збирається прийти до нас додому із старостами і просити її руки. Я взагалі не знаю, що тепер робити.
Боюся розвитку подій, знаючи свого чоловіка, йому точно це не сподобається. Він навіть може заборонити їй з ним взагалі бачитися. А як він може поговорити з «нареченим», я навіть боюся уявити. Він у нас людина різка і категорична. Я просто впевнена, що такого зятя мій чоловік ніколи не прийме.
Ну, природно, Оля не прислухається до його думки і зробить все по-своєму. Мені чоловік скаже, куди я дивилася. От я сиджу і думаю вже кілька днів, як піднести цю новину чоловікові, і обговорити все в спокійній обстановці. Чи, може, варто підтримати чоловіка і заборонити доньці виходити заміж за настільки зрілого чоловіка?
Фото ілюстративне – marieclaire.
