У мого чоловіка є інша жінка. Я до цього ставлюся спокійно. Але батьки хочуть втрутитися і я боюся, що цим вони можуть нашкодити моїй сім’ї.
Справа в тому, що у мого чоловіка вже кілька років є одна постійна жінка. Ми з чоловіком в шлюбі вже одинадцять років і за весь цей час я жодного разу не пошкодувала про те, що погодилася стати його дружиною. У тому, що у нього є інша, чоловік розповів мені сам. І відразу ж запевнив, що в наших з ним стосунках нічого не зміниться і з сім’ї він ні за що не піде.
Я спокійно прийняла таку інформацію, тому як мій чоловік – людина слова. Багато людей зараз скаже, що я не поважаю себе, можливо. Таких чоловіків, як мій чоловік, одиниці. З ним завжди відчуваєш себе королевою, найкрасивішою і бажаною. Він – найкращий батько для свого сина. Захищає і повністю забезпечує свою сім’ю.
Я просто дивлюся на інших жінок: половина, дізнавшись про зраду, йдуть, гордо піднявши голову, а потім ведуть злиденне існування; інша ж половина просто не в курсі того, що їх чоловік їм зраджує. Все просто. Мій чоловік не бреше мені, а все чесно мені розповів. І так, в нашій родині нічого не змінилося. Чоловік мене все так само любить і дуже піклується. У мене є все, про що інші жінки можуть лише мріяти.
Ось тільки на днях моя мати теж про це дізналася і була, м’яко кажучи, не в захваті. А коли вона дізналася, що я в курсі і нічого не маю проти, то взагалі, була ошелешена. Прилетіла до мене додому, почала вимагати, щоб я зараз збирала свої речі, забирала сина і йшла від безсовісного чоловіка. Коли я відмовилася, то вона влаштувала мені по повній. Вона мені говорила, що не для того мене ростила, щоб зараз дозволяти зятю так до мене відноситися.
Я ледве виставила мати до приходу чоловіка. Потім мені зателефонував батько і сказав, що приїде на вихідних і поговорить з зятем по-чоловічому. Я просто не знаю, як на це реагувати.
Своїм втручанням батьки можуть все зіпсувати. Вони мені телефонують по сто разів на день і вимагають, щоб чоловік кинув ту жінку або ж я пішла від нього. Кажуть, що у мене немає гордості, що чоловік ганьбить мене і все одно рано чи пізно піде з сім’ї. А я залишуся сама біля розбитого корита.
Я розумію, що багатьом простіше закривати очі на правду і створювати видимість ідеального шлюбу. Але як донести батькам, що то, як ми живемо з чоловіком, це не їхня справа? Не хочеться і псувати стосунки з ними, але мені здається, що саме цим все і закінчиться. Як можна мирно переконати батьків не втручатися не в свою справу?
Я думала про те, щоб просто поки ігнорувати їхні дзвінки. Але в такому випадку є ймовірність, що батько може просто підловити мого чоловіка на роботі і поговорити з ним. Я не знаю, що робити. Я не хочу нічого змінювати, бо впевнена, що може бути гірше, а я цього не хочу.
Фото ілюстративне – psy-ask.
