Нещодавно я випадково зустрілася з однією своєю родичкою, стали ми з нею говорити, і вона мене питає, чи я ще роботу собі не знайшла.
– Ой, – каже родичка. – Чула я, яка ваша Олена молодець, гроші висилає, і вас всіх годує! Не кожна б так змогла.
Я не відразу зрозуміла, до чого вона хилить, адже я на пенсію вийшла.
Могла працювати ще, але комусь треба і за внуками дивитися, адже син постійно на роботі, та й з трьома дітьми він не дасть сам собі раду, адже його дружина, невісточка моя, зібралася, і на заробітки поїхала.
Туди її ніхто не гнав, вона сама так вирішила, бо плакалася, що їм жити нема за що. А тепер, вона всім знайомим і родичам розповідає, що вона нас усіх годує. За кордоном невістка всього два роки, то ж галасу від неї більше, ніж грошей.
Олена і справді присилає гроші з Італії, тільки ті її євро нам уже немилі, бо слухати, що вона “нас всіх годує”, я просто більше не можу.
Я не витримала якось, і сама їй зателефонувала в Італію. Питаю, навіщо вона нас позорить між людьми.
– Олено, – кажу. – Я тобі трьох дітей виховую, і гроші ти не для мене висилаєш, а для них.
Вона мовчить, бо сказати ж їй нічого.
У сина мого з Оленою троє діток: два хлопці, віком 16 і 14 років, і дівчинка, 13 років.
От скажіть, чи мала невістка право лишати два роки тому дітей і кудись їхати? Грошей їй захотілося! Могла б і трохи скромніше пожити. Але ж ні, Олена звикла жити “на широку ногу”! Мій син в свій час років 10 на заробітки їздив за кордон, і гроші навіть дуже непогані заробляв, то ж я не раз казала невістці, що не варто витрачати все під нуль, а треба щось і мати на чорний день.
– Олено, ти відкладай гроші, – просила я її, але вона мене не слухала.
І тепер, коли син мій перестав їздити за кордон, і перестав заробляти гроші, він перестав її влаштовувати. Олена б з ним давно розлучилася, якби не діти.
То ж вона вирішила помінятися ролями – залишити чоловікові дітей, а сама поїхати на заробітки.
Син мій хороший, роботящий, не п’є, відповідальний, але все одно, справитися з трьома дітьми самому йому складно, тому я взялася допомагати.
Я готую дітям щодня їсти, намагаюся купувати для них лише якісні продукти, тому на їду трохи грошей витрачаю.
Та й одяг зараз не дешевий, діти вже самі собі вибирають, що їм треба, а я лише оплачую.
На себе я жодного невістчиного євро не витратила, а якщо разом з дітьми сяду їсти м’ясо, яке я купила за її гроші, то хіба за те, що я за її дітьми дивлюся, я цього не варта?
Мені дуже прикро, я не знаю, що робити, і як в цій ситуації правильно вчинити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
