Богданові — 25. Він завжди був шибайголовою, міняв дівчат як рукавички і був зіркою всіх дискотек. Та враз закохався і змінився — став сім’янином, турботливим, лагідним.
І я б не сумнівався в щирості його почуттів, якби випадково не натрапив на сторінку в соцмережі, де мій брат пропонував незнайомкам масаж і навіть кохатись за гроші…
…У суботу я зі своєю дівчиною Вірою сидів у гостях у мого друга. З цією симпатичною шатенкою я познайомився два тижні тому — красуня, розумниця, подобається багатьом хлопцям, але вибрала
мене. Ми їли піцу, жартували і дуже багато сміялися. Поки Ігор показував мені фото з останньої подорожі, Віра розглядала фото у соцмережах.
“Хлопці, гляньте сюди, — покликала вона нас з кухні. — Мені тут роблять пікантну пропозицію”.
Віра вже розповідала мені, що їй у соцмережі часто пишуть хлопці з пропозиціями познайомитися, погуляти чи навіть покохатися. Але, як дівчина порядна і вихована, Віра завжди ігнорувала таких залицяльників.
Та цього разу поруч був я. Заінтригований, дивлюся на діалог повідомлень: невідомий чоловік уже не вперше пропонує моїй дівчині масаж. Раніше вона не відповідала на його повідомлення, але цього разу наша цікавість взяла гору. “Давай зустрінемося, заплачу 500 гривень. Поспілкуємось, вип’ємо вина, зроблю масаж”, — пропонував незнайомець.
Як тільки дізнався, що Віра повнолітня, одразу перейшов до справи — запропонував удвічі більшу плату!
Зрештою, нам стало цікаво побачити, хто насправді ховається за цим акаунтом у соцмережі.
“Скинь, будь ласка, своє фото, я маю знати, до кого їду на масаж”, — миттю відправили повідомлення. І давай робити ставки: Ігор стверджував, що це сорокарічні чоловіки так собі знаходять дівчат на одну ніч, а Віра була впевнена, що це хтось лише розважається і насправді не хоче ні зустрічі, ні масажу, може, це й узагалі дівчина якась… Я був певен, що залицяльник взагалі неповнолітній. Поки ми думали, минуло
кілька хвилин. Незнайомець надсилає свою фотографію. І я не вірю своїм очам. “Не може бути! Це просто схожість… Ні, ні, ні!” — барабанять думки в голові…
…Ми з братом майже однолітки, з дитинства разом. Були ще ті бешкетники: то пакети з водою на перехожих кинемо, то чийсь город затопчемо.
Коли виросли, разом стали ходити “на дівки”. Жодна дискотека міста не минала без нас. Дівчат Бодя міняв як рукавички: за день міг розійтись з однією й одразу ж знайти іншу. Був навіть випадок, коли зустрічався одразу з двома, і я “по-братськи” допомогав йому не видати себе: відвертав увагу однієї з них чи забирав
погуляти. Так минали студентські роки.
“Ой, Богдане, може, досить тих гульок, може, про своє сімейне гніздо подумаєш?” — дорікала мама після закінчення університету. Бодько спершу заперечував, але потім якось дуже раптово таки одумався.
Перестав ходити на дискотеки, у бари, навіть на парубочий вечір до нашого друга не прийшов. Я уже хвилюватися став. Аж тут одного дня Богдан запропонував зустрітись. “Стасе, знайомся, це Катерина, моя дівчина”. Переді мною стояла симпатична невисока білявка й горнулася до мого брата.
“Ми познайомилися на курсах іноземної мови два з половиною місяці тому”. Я сторопів: дотепер найдовші “стосунки” в Бодька тривали три тижні! Невже в мого брата щось серйозне?
Час минав, а їхні стосунки тільки міцніли. І ось вони зустрічались ще сім місяців, а влітку запросили мене на
весілля.
Особливо мені запам’ятався їхній перший танець — Богдан сам був постановником, музику вони дібрали разом. Молодята кружляли у вальсі й ніжно дивились одне на одного.
…І тепер, коли ми дивимось у вікно повідомлень на комп’ютері, я не не можу опам’ятатися. Віра й Ігор допитуються, що сталося. “Та це брат мій! Браааат!” — вигукнув я. Віра спробувала заспокоїти мене, мовляв, це ж лише фото. Хтось інший міг просто використати зображення. Ми ж нічого не знаємо достеменно.
“О, ти дуже симпатичний. Дай свій номер, домовимось про зустріч”, — написала йому. Номер телефону надійшов швидко. Набираємо. Слухавку взяли миттєво.
“Привіт, дівчинко. То що, ти згодна?” — пролунав упевнений і трохи іронічий голос. Його голос. Я став нервово ходити по кімнаті. Тоді імпульсивно набрав Богданів номер.
“А твоя Катерина знає?” У відповідь — короткі гудки.
Відписую на акаунт “мачо” у соцмережі: “Напевно, не знає. Цікаве в тебе дозвілля, брате”.
У відповідь дістаю: “Та це друг розводить, жарти у нас такі”. Користувач одразу видалив акаунт. Віра та Ігор принишкли.
На той момент дружина Боді була на шостому місяці вагітності. А мій брат замість того, щоб підтримати, шукає, як її зрадити? Я лютував. Хотілось зателефонувати Катерині й усе розповісти. Але Віра стримала.
“Подумай, ти зруйнуєш сім’ю через невинну витівку. Тим більше, у них скоро буде дитина. Як вона ставитиметься до дядька, через якого розлучилися батьки?”
“А як дитина ростиме в сім’ї, де батько ходить наліво з будь-ким!” — відказав я. Сидіти в гостях уже не було настрою. Коли йшов додому, ще раз задумався. Те, що він зробив, — принизливо і гидко. Брат раптом став мені чужим. Але, з другого боку, відкрити 23-річній вагітній жінці правду про її чоловіка якось не хотілося…
Минуло кілька днів. Якось вранці задзвонив телефон — Богдан.
“Стасе, послухай, мені прикро, що так сталося. Ходімо на каву, і я тобі все поясню”. Сам не знаю, чому погодився. Мабуть, мені цікаво було почути, що скаже брат.
“Розумієш, сімейне життя не для мене, та я зрозумів це запізно, — пробував виправдатися Бодя, нервово посьорбуючи каву. — Катерина вагітна, я не можу її покинути. І не можу жити так, як хочеться: ходити по дискотеках, пити до ранку і прокидатися в ліжку з симпатичними незнайомками. Не розповідай нічого Катерині, гаразд?”
Поки я боровся з сумнівами, Бодя вирішив “добити” мене: запропонував стати… хрещеним батьком свого первістка!
“І як, як я тепер буду дивитись в очі своєму похресникові?” — такі думки гнітили мене аж до народження Славчика.
Після того випадку ми з Богданом не контактували. Лише кілька днів тому він зателефонував, похвалився новонародженим сином і сказав, коли і де будуть хрестини.
Читайте також: ОСОБИСТЕ. ЩОНОЧІ ТИ СПИШ ІЗ ЧУЖОЮ ЖІНКОЮ…
Після церкви родина зібралась за святковим столом.
“Який Богданчик молодець, зразковий сім’янин тепер, — весело щебетала тітка Марина. — Жінку на руках носить, за сина такий радий. Навіть не віриться, бо ще недавно з дівками по клубах волочився. Золотий чоловік!”
“Тільки на одній дитині не спиняйтеся, чим більше — тим краще”, — жартують родичі. Дядько плескає Богдана по плечу: “Хай твій син таким козаком, як батько, буде!”
Мене гризуть сумніви. Не знаю, що робити. Брат поновив сторінку в соцмережі, далі пропонує дівчатам масаж і стосунки за гроші. Чи зустрічається з кимось, чи все це залишається на рівні повідомлень — я не знаю. І не хочу знати. Мені боляче, боляче, що мій брат обманює, бреше, лукавить своїй дружині й синові.
Люди, будь ласка, будьте чесні — перед рідними і самі перед собою. Рано чи пізно правда переможе брехню, і Катерина про все дізнається. І чим пізніше це станеться, тим більше сліз і болю буде в нашій родині.
Станіслав
За матеріалами видання “Жіночий порадник”
