fbpx

Мій чоловік вже зараз каже, що коли його мама зляже, він її доглядати не буде, адже йому не зручно: це ж і помити, і нагодувати потрібно буде її. Доведеться мені дивитися за його матір’ю, адже він у неї один син. А я так не хочу цього робити, вже й де подітися не знаю

А останніми днями я щось зовсім все частіше та частіше замислююся, що робити, якщо свекруха моя зовсім зляже, і їй потрібен буде постійний догляд зі сторони інших людей?

Справа в тому, що у неї є лише один син – мій власний чоловік. І, цілком природно, що їй буде дуже незручно. Адже це рахується не чоловічим заняттям: попрати її речі, помити. А я не хочу цього робити!

Справа в тому, що у мене є перед очима живий приклад.

Моя власна бабуся – татова мама, лежить вже десь біля 10 років. За нею повністю на постійній основі доглядає мама, і це, чесно кажучи, дуже важко, повірте, це неймовірно важка праця, хто б там що не говорив.

За ці 10 років моя мама зсунулася і вже дуже постаріла, вона не може нікуди виїхати на відпочинок, навіть до родичів в гості на пару днів, адже бабусі потрібен постійний догляд, цілодобово вона сиділа вдома біля неї.

Моя мама крутиться, як білка в колесі – працює, доглядає за моєю бабусею, та й всю домашню роботу ніхто не відміняв, все вона сама робить.

А ще моя власна бабуся, якщо бути чесною, не дуже хороша людина, мамі жилося з нею нелегко. Але мама, незважаючи на це, все-одно доглядає, і горщики виносить, і все робить для неї.

Мене теж якось спробували залучити до цієї справи, але я відразу сказала, що прекрасно пам’ятаю з дитинства, що була зовсім не найулюбленішою серед онучок, а навпаки.

Ось, нехай, кого бабуся найбільше любила і кому подарунки дарувала та гроші складала, і виносить її горщики. Але моя мама сама взяла все на себе цей важкий тягар по життю.

А я як представлю, що і мене таке може чекати, відразу приходжу в смуток і починаю свекруху свою недолюблювати, адже розумію, що вона зовсім не заслужила догляду з моєї сторони.

І відразу згадую все погане, що вона мені робила і всі скандали у нас з її участю. І відразу починаю думати, що краще найму доглядальницю або, навіть, розлучуся з чоловіком, але чужі горщики виносити не буду.

І вдома сидіти як прив’язана потрібно мені буде, і спину свою не булу гнути – адже, свекруха у мене не маленька, вона важка, теж не буду, і від відпочинку не відмовлюся, я ще молода, і так в своєму житті зовсім нічого не бачила.

Ось чому така несправедливість тепер в житті? Я ж нікому і нічого не винна.

Чому чоловіки відразу самоусуваються від догляду за мамою завжди – типу, що нечоловіча це справа доглядати за жінкою?

Та й бабки починають вередувати, кажуть, що соромно. Яка різниця хто за тобою доглядає і тарілку з їжею приносить тобі у ліжко? Головне ж – доглядають, не залишають на самоті. Кого народили – той нехай і доглядає.

У мене, наприклад, і свої батьки є. Ось, якщо з ними щось трапиться, тоді, так, буду, звичайно, я їх доглядати. А, ось, за свекрухою не хочу, відверто кажучи, зовсім. Думаю, може, відразу і чоловікові і свекрусі озвучити свою позицію, щоб навіть не розраховували на мене в майбутньому? А Ви б доглядали?

Але найдивніше для мене так це те, що моя свекруха, як ніби, і не передбачає таку ситуацію. Замість того, щоб намагатися бути зі мною в хороших відносинах, вона постійно висловлює мені якісь незрозумілі претензії і говорить погано про мене. Прямо як ніби спеціально, вона про свою старість навіть і не згадує, вона думає, що завжди у неї все буде добре.

Чи варто доглядати за людиною, яка не любить тебе і нічого хорошого для тебе не зробила?

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page